Книжки по сільському господарству

Сейсмосенсорні органи, або органи бічної лінії

Мельник. Анатомія риб

Сейсмосенсорні органи, або органи бічної лінії, їхнє розташування у круглоротих було докладно описане вище під час вивчення зовнішніх ознак (див. рис. ЗО).
Органи бічної лінії у катрана представлені шкірними каналами (рис. 415) і ампулами Лоренціні. Шкірні канали йдуть під шкірою і дають відгалуження до її поверхні.
Ампули Лоренціні (ampulla Lorenzini) являють собою трубочки різної довжини, що лежать під шкірою й оточені щільною сполучною тканиною. Зовнішній кінець їх відкривається на поверхні шкіри невеликими, більш-менш округлими отворами. Чутливі елементи розташовуються біля внутрішніх кінців трубочок.
Ампули Лоренціні на голові акули концентруються в кілька груп. Отворами ампул покрита уся вентральна частина рострума, починаючи від його переднього кінця, аж до переднього краю верхньої щелепи. Невелика кількість їх переходить також на боки голови. Дві невеликі групи розташовуються на вентральному боці тіла за нижньою щелепою: одна — безпосередньо біля її заднього краю, інша — дещо каудально.
Рис. 415
Рис. 415. Схема розташування шкірних органів чуття бічної лінії на голові акули, збоку (за Гуртовим М. М. та ін., 1976 p.): 1 — надочноямковий канал; 2 — бризкальце; 3 — латеральний канал; 4 — біляротовий канал; 5 — підочноямковий канал; 6 — ампули Лоренціні
На дорсальній поверхні голови ампули концентруються з боків передньої частини рострума, а потім переходять на верхню частину голови, утворюючи два угруповання на рівні переднього краю ока. Невеликі групи ампул Лоренціні лежать за заднім краєм очної ямки і за отвором бризкальця.
Значно гірше видно розміщені під шкірою канали бічної лінії, що відкриваються на поверхню шкіри рядом отворів. Останні зазвичай заповнені слизом, слабко помітні і мають вигляд розпливчастих білих крапок. Там, де є ампули Лоренціні, легко поплутати ті й інші і простежити хід каналу в цих ділянках досить важко.
На поверхні голови акул розрізняють декілька каналів.
Латеральний канал (canalis lateralis) — орган чуття бічної лінії — починається на рівні заднього кінця бризкальця і тягнеться каудально спочатку по верхній ділянці голови, потім переходить на латеральну поверхню тіла і доходить до кінця хвостового стебла.
Вперед від латерального каналу тягнеться надочноямковий шкірний канал {canalis supraorbitalis). Його добре видно на дорсальній поверхні голови, де у вигляді ряду дрібних крапок проходить дещо відступаючи від верхнього краю очної ямки, як би огинаючи очний отвір. Переходячи на ростральну частину, фолікули цього каналу губляться серед отворів ампул Лоренціні.
Невелику ділянка підочноямкового каналу {canalis infraorbitalis), можна простежити по ряду отворів, що тягнуться збоку від кута ротового отвору і далі вперед у напрямку отвору ніздрі.
На вентральному боці дещо за кутом рота проходить невеликий ряд отворів біляротового або орального шкірного каналу {canalis oralis). Дещо відступаючи від нього, каудально вздовж заднього краю нижньої щелепи лежить ряд гулярних фолікул, якими закінчується серія підшкірних каналів, що віялоподібно розходяться.
У ската, імовірно, у зв'язку з придонним способом життя і могутнім розвитком грудних плавців конфігурація каналів дуже складна. У більшості випадків канали мають вигляд подвійного білуватого тяжа.
На вентральній поверхні канал, що починається на рівні кута рота, тягнеться каудально вздовж зовнішнього краю зябрових отворів, йде до переднього кінця черевної порожнини, потім круто повертає краніально і піднімається до ростральної ділянки. На всьому протязі він дає численні дрібні гілочки, що йдуть по вентральній поверхні плавців.
У ростральній ділянці канали правого і лівого боків зливаються на рівні отворів нюхових капсул. Від місця злиття канали кожного боку піднімаються вперед уздовж рострума до переднього кінця тіла. Тут вони повертають і опускаються назад майже паралельно висхідної гілки, знову йдуть вперед і знову назад, утворюючи фігуру, що дещо нагадує букву W. На дорсальній поверхні латеральний канал починається біля медіального краю отвору бризкальця і йде каудально спочатку вздовж основи грудних плавців, а потім по спинному боці хвостового стебла аж до його кінця. На своєму шляху він дає декілька великих відгалужень до спинної поверхні грудних плавців. Надочноямковий канал є продовженням вперед латерального каналу. Він проходить вздовж медіального краю очної ямки і губиться в ростральній ділянці, розпадаючись на ряд дрібних гілочок. Підочноямковий канал проходить по вузькій перемичці між оком і бризкальцем і йде вперед у ростральну частину. Особливо чітко канали бічної лінії видні на голові химери. Вони не замкнуті в трубку, а мають вигляд глибоких жолобків із невеликими розширеннями на всьому їхньому протязі, тому картина їхнього розташування представлена дуже чітко.

Ви бачите тільки 30% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.