Книжки по сільському господарству

Нервова система костистих риб

Мельник. Анатомія риб

Нервова система всіх костистих риб має типову будову. Однак кожен підклас костистих риб відрізняється чітко вираженими особливостями біології.
Костисті риби відрізняються слабким розвитком переднього відділу головного мозку, що має перетинчасту покрівлю, позбавлену нервових клітин. У дні проміжного мозку відокремлюється особливий відділ — судинний мішечок, властивий тільки рибам.
Середній мозок складно диференційований, у зв'язку з ведучою роллю органів зору в добуванні їжі він розчленований на зоровий і слуховий відділи і має складно диференційовану стовбурріу частину — сіткоподібну формацію як важливий центр координації нервової діяльності. Довгастий мозок також складно диференційований у зв'язку з великою роллю в біології органів статоакустики і шкірних органів чуття. Мозочок, що керує пересуванням риб при плаванні і несе сенсорні функції, досягає великих розмірів, закриваючи собою розміщені під ним відділи головного мозку. Черепно-мозкові нерви підпорядковані функціям моторики зябрового апарата (захоплювання їжі, дихання).
Головний мозок костистих риб (рис. 381, 382) складається з типових для більшості хребетних п'яти відділів, однак зверху видно тільки чотири.
Передній мозок у костистих риб у порівнянні з іншими відділами головного мозку дуже малий. Покрівля переднього мозку щуки не містить нервових клітин, а складається з тонкої епітеліальної перетинки.
Смугасті тіла (corpus stnatum) складаються з двох відділів. Дорсальний відділ (epistriatum) ширший і прикриває вентральний відділ, що є прямим продовженням нюхових цибулин. Розподіл на два відділи можна бачити при розгляді мозку збоку. У коропа вентральні відділи збільшені і розподіл переднього мозку видно зверху (рис. 382).
Нюхові цибулини (bulbus olfactorius) безпосередньо прилягають до переднього краю переднього мозку. Вони невеликі і мають довгасто-овальну форму. Уперед від них відходять нюхові нерви. У коропа (рис. 382), на відміну від щуки і окуня (рис. 369) нюхові цибулини прилягають безпосередньо до нюхових капсул. Розташовані попереду нюхові тракти (tractus olfactorius) є відділами мозку і несуть у собі порожнини. Оскільки верхня стінка їхніх основ перетинчаста і її легко видалити разом із покрівлею переднього мозку, у цьому місці вони мають вигляд жолобків.
Проміжний мозок зверху не видно, тому що за переднім мозком розташований середній, нависаючий зверху над ним. На нижній поверхні проміжного мозку чітко виділяється зоровий перехрест або зорова хіазма, утворена перехрестом зорових нервів, і розташовується на межі між дном переднього і проміжного відділів головного мозку.
Рис. 381
Рис. 381. Головний мозок щуки (за Гуртовим М. М., та ін., 1976 p.): І — вигляд зверху; II — вигляд знизу; III — поздовжній розріз; 1 — нюховий нерв (І пара); 2 — нюхова цибулина; 3 — зоровий нерв (II — пара); 4 — смугасті тіла; 5 — зоровий перехрест; 6 — окоруховий нерв (III пара); 7 — мозкова лійка; 8 — блоковий нерв (IV пара); 9 — зорові частки; 10 — трійчастий нерв (V пара); 11 — нижні частки проміжного мозку; 12 — лицьовий нерв (VII пара); 13 — бічні виступи мозочка; 14 — слуховий нерв (VIII пара); 15 — тіло мозочка; 16 — язикоглотковий нерв (IX пара); 17 — блукаючий нерв (X пара); 18 — ромбоподібна ямка; 19 — мозочкова заслінка
Безпосередньо примикаючи до заднього краю перехрестя, розташована нижня мозкова залоза — гіпофіз. У щуки ця залоза щільно входить у спеціальне заглиблення в дні черепа і зазвичай під час препарування обривається; тоді добре видно лійку. В окуня зберегти гіпофіз біля мозку значно легше. Латерально і каудально від гіпофіза розташовуються відносно великі овальної форми нижні частки (lobus inferior) проміжного мозку. Між ними в окуня видний напівпрозорий судинний мішок (sacciis vasculosus). У щуки він відсутній.
Середній мозок. Зверху видно тільки його дорсальну частину, що має вигляд двох великих овальних, витягнутих у довжину зорових часток.
Зорові частки, або зорова покрівля — парні утворення, відділені одне від одного глибокою поздовжньою борозною. Зорові частки є зоровими центрами; у них закінчуються волокна зорового нерва. Дно порожнини середнього мозку має назву покришки (tegmentum). У ньому є складна система ядер і провідних шляхів, яка носить назву сіткоподібної формації (formatio reticularis), що є важливим цент-
ром координації нервової діяльності риб. Нижче розташовуються могутні поздовжні пучки волокон, що зв'язують довгастий мозок із проміжним і називаються ніжками мозку (pedunculus cerebri).
У коропа зорові частки досягають значного розвитку, а покрівля середнього мозку (tectum opticum) хоча і складається з мозкової речовини, але досить тонка і легко може бути ушкоджена при видаленні мозкових оболонок. У цьому випадку добре видно потовщення, що вдаються в порожнину середнього мозку, його нижнього відділу — півмісяцеві тіла.
Рис. 382
Рис. 382. Головний мозок коропа, вигляд зверху (за Гуртовим М. М., та ін., 1976 p.): 1 — нюхова цибулина; 2 — нюховий тракт; 3 — смугасті тіла; 4 — мозочкова заслінка; 5 — зорові частки; 6 — тіло мозочка; 7 — слухові частки; 8 — медіальний горб; 9 — вагальні частки; 10 — ромбоподібна ямка; 11 — задні частки
У порожнині зорових часток від мозочка відокремлюється складка мозочка, що носить назву мозочкової заслінки (valvula cerebelli). Остання особливо сильно розвинута в коропа. З боків від неї на дні порожнини середнього мозку виділяються два бобоподіб-них підвищення, що називаються півмісяцевими тілами {toms semi-circulans), які служать важливими центрами органів чуття бічної лінії. Нижня ж поверхня покрівлі порожнини середнього мозку утворює підвищення, які називаються довгастими потовщеннями (toms longitudinalis). їх чітко видно на тонкій покрівлі середнього мозку коропа.
Мозочок лежить безпосередньо за зоровими частками і в щуки має округлу, а в окуня і коропа майже кулясту форму. Заднім краєм він прикриває довгастий мозок. Виступаюча нагору частина є тілом мозочка (co?~pus cerebelli). Відтягнувши його убік, можна бачити два бічних виступи (eminentia granularis) на його вентральній частині. Вони відділені від тіла неглибокою борозною. Мозочок служить центром точної регуляції всіх моторних іннервацій, пов'язаних із плаванням і схоплюванням їжі.
Довгастий мозок переднім відділом заходить під мозочок, а каудально без видимих меж переходить у спинний мозок. У щуки з боків задньої частини довгастого мозку, безпосередньо до нього прилягаючи, лежать два напівпрозорих пухирці — частини стато-акустичного органа, що містять отоліти.
У окуня і коропа мозочок невеликий, і передній відділ довгастого мозку добре видно. Покрівля цього відділу мозку представлена епендимою. Тому її легко видалити, і на препараті відкривається велика ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea), що служить дном четвертого шлуночка. У щуки ромбоподібна ямка розширена на передньому кінці, а каудально переходить у вузьку медіальну щілину. В окуня вона видовжена.
У потовщених краях ямки, так званих вагальних частках (lobus vagalis), залягають ядра блукаючого нерва. У коропа вагальні частки розвинуті дуже сильно (рис. 382), а між ними з дна четвертого шлуночка піднімається медіальний горб (lobus impar), від чого передні кінці вагальних часток сильно розсунуті в боки, а ромбоподібна ямка має майже округлу форму. Рострально від вагальных часток з боків від медіального горба розташовані потовщення — слухові частки (lobus acusticus), що включають у себе ядра слухового нерва.

Ви бачите тільки 32% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.