Книжки по сільському господарству

Нервова система хрящових риб

Мельник. Анатомія риб

Нервова система сучасних хрящових риб, як хижаків, має ускладнену будову в порівнянні з давніми кістковими рибами. У тулубовій ділянці спинномозкові нерви, утворені злиттям у загальні сег-ментальні нерви черевних і спинних корінців, утворюють складні сплетення, що іннервують парні плавці. Головний мозок має прогресивно організований передній мозок із склепінням із нервової речовини. Проміжний мозок чітко розчленований на відділи і мозкову лійку. Середній мозок стає головним центром зору. Довгастий мозок служить центром стато-акустики й органів бічної лінії, а також усього вісцерального апарата (щелепного і зябрового). Мозочок, що відає моторикою всього тіла, прогресивно розвинутий. Головні нерви в кількості десяти пар мають ускладнене розгалуження з включенням у черепні нерви 12-ї пари (під'язикового нерва).
Спинний мозок і спинномозкові нерви хрящових риб
Спинний мозок лежить у спинномозковому каналі хребта. Він сплющений у дорсовентральному напрямку. На дорсальному і вентральному боці посередині проходить непарна поздовжня борозна.
Рис. 375
Рис. 375. Слуховий лабіринт та потиличні нерви акули катран (за Марінеллі В. та Стренгером А., 1953 p.): 1 — півколові канальці; 2 — черевні корінці спинномозкових нервів; 3 — спинні корінці спинномозкових нервів; 4 — блукаючий нерв (X пара); 5 — під'язиковй нерв (XII пара)
Усередині мозку проходить вузький центральний канал (невроцель), що краніально безпосередньо переходить у порожнину довгастого мозку (четвертий мозковий шлуночок).
Спинномозкові нерви відходять від мозку посегментно праворуч і ліворуч. Кожен нерв відходить двома корінцями (рис. 375): спинним — чутливим, із потовщенним ганглієм і черевним — руховим, більш коротким, розміщеним у глибині, на черевній поверхні спинного мозку. Кожен корінець виходить із хребта через особливі отвори у верхніх дужках хребців, а ззовні корінці зливаються один з одним і утворюють спинномозковий нерв.
Під'язиковий нерв (hypoglossus) (XII пара) є каудальним головним, так званим потиличним нервом. Утворений під'язиковий нерв трьома самими передніми черевними корінцями спинномозкових нервів, які не мають спинних корінців з гангліями. Ці корінці зливаються й утворюють сплетення під'язикового нерва, що йде до підзябрової мускулатури.
Плечове сплетення {plexus brachialis) утворене передніми спинномозковими нервами, що праворуч і ліворуч віялоподібно з'єднуються в загальний стовбур, який йде до грудних плавців, або з'єднані між собою анастомозами (в акул). В акул плечове сплетення менше (5-6 нервів), у скатів більше (13-14 нервів), що залежить від величини грудного плавця.
Попереково-крижове сплетення (plexus lumbo-sacralis) іннервує черевний плавець і розташоване у задній частині порожнини тіла.
Головний мозок хрящових риб
Головний мозок ската (рис. 376) майже повністю заповнює черепну порожнину. Він звужується між очними орбітами, але значно розширюється попереду них.
Передній мозок (telencephalori) — це самий широкий відділ головного мозку в ската, має форму трапеції, широкою основою спрямованої вперед, а вузькою — назад, де примикає до каудально розташованого проміжного мозку. Неглибокою борозенкою зверху і знизу передній мозок поділений на дві половини, що називаються півкулями переднього мозку, в яких зосереджені первинні і вторинні нюхові центри. Власне півкулі (hernisphaerium) займають середню частину переднього мозку праворуч і ліворуч від центральної борозенки. Бічні частини переднього мозку утворюють нюхові частки, які продовжуються в нюхові ніжки (pedunculus olfactorius), або нюхові тракти (tractus olfactorius).
Рис. 376
Рис. 376. Головний мозок та периферична нервова система шипуватого ската (за Гуртовим М. М., та ін., 1976 p.): 1 — нюховий тракт; 2 — передній мозок; 3 — поверхнева очноямкова гілка трійчастого (V пара) та слухового (VIII пара) нервів; 4 — глибока очноямкова гілка трійчастого (V пара) нерва; 5 — нюховий нерв (І пара); 6 — нюхова цибулина; 7 — блоковий нерв (IV пара); 8 — піднебінно-передбризкальцева гілка лицевого нерва (VII пара); 9 — внутрішня нижньощелепна гілка лицевого нерва (VII пара); 10 — під'язиково-щелепна гілка лицевого нерва (VII пара); 11 — зовнішня нижньощелепна гілка лицевого нерва (VII пара); 12 — під'язикова гілка лицевого нерва (VII пара); 13 — передзяброва гілка язикоглоткового нерва (IX пара); 14 — зазяброва гілка язикоглоткового нерва (IX пара); 15 — передзяброва гілка блукаючого нерва (X пара); 16 — зазяброва гілка блукаючого нерва (X пара); 17 — глоткова гілка блукаючого нерва (X пара); 18 — бічна гілка блукаючого нерва (X пара); 19 — плечове плетево; 20 — внутрішня гілка блукаючого нерва (X пара); 21 — під'язиковий нерв (XII пара); 22 — блукаючий нерв (X пара); 23 — довгастий мозок; 24 — ромбоподібна ямка; 25 — вушка мозочка; 26 — язикоглотковий нерв (IX пара); 27 — слуховий нерв (VIII пара); 28 — місце відходження трійчастого (V пара) та лицевого нерва (VII пара); 29 — мозочок; ЗО — блоковий нерв (IV пара); 31 — зорові горби; 32 — трійчастий нерв (V пара); 33 — проміжний мозок; 34 — зоровий нерв (II пара); 35 — нижньощелепна гілка трійчастого нерва (V пара); 36 — бічна щічна гілка трійчастого нерва (V пара); 37 — верхньощелепна гілка трійчастого нерва (V пара); 38 — щічна внутрішня гілка лицевого нерва (VII пара)

Ви бачите тільки 20% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.