Книжки по сільському господарству

Кровоносна система хрящових риб

Мельник. Анатомія риб

Серце (cors, s. cordis) хрящових риб, як і інших риб, є двокамерним, але складається з чотирьох відділів. Задній відділ, куди впадають всі вени, називається венозним синусом. Він широким отвором з'єднується з передсердям, що має вигляд тонкостінного мішка, наповненого кров'ю. Потім йде шлуночок — центральний відділ серця — з товстими м'язовими стінками, скороченням якого кров виштовхується із серця. Перед шлуночком у вигляді товстої трубки лежить передній відділ серця — артеріальний конус, що переходить у черевну аорту. Серце розташоване в особливій присерцевій порожнині.
Присерцева, або перикардіальна, порожнина тіла (cavum регі-cardiale) має форму трикутника, її широка основа прилягає до грудного пояса. Ця порожнина являє собою передню частину целома, відділену від черевної порожнини поперечною перегородкою (рис. 344). Вона вистелена зсередини тонким паріетальним листком очеревини, що називається перикардом (pericardium). Вісцеральний листок щільно облягає серце ззовні, будучи зовнішнім шаром його стінок, і називається епікардом (epicardium). Під ним розташований товстий шар м'язів, що складає основну масу серцевої стінки — міокард (myocardium). Внутрішні порожнини серця вистелені тонким листком, що називається ендокардом (endocardium).
Шлуночок (ventriculus cordis) розташований безпосередньо на вентральному боці перикарду, займаючи його велику частину. Він має форму заокругленого трикутника з дуже щільними м'язовими стінками.
Артеріальний конус {conns arteriosns) — подовжений, звужений відділ, що знаходиться перед шлуночком і подібний із ним за кольором. Його стінки, як і стінки шлуночка, утворені поперечно-смугастими м'язами, тому що він є відділом серця, який відділився від шлуночка.
Передсердя (atrium) — більш тонкостінний відділ серця темного кольору від просвітчастої крові, виступає з боків від шлуночка.
Венозний синус (sinus venosus) розташований у задньому відділі перикарду, служить резервуаром для венозної крові, що збирається з усього тіла. З венозного синуса вся венозна кров переходить спершу в передсердя, а потім у шлуночок і в артеріальний конус. Таким чином, через серце риб проходить тільки венозна кров. Синус має вигляд тонкостінної трубки, що переходить по краях у більш вузькі судини — протоки Кюв'є (ductus Cuvieri). На середині задньої стінки венозного синуса знаходяться два отвори печінкових вен, що несуть кров із загального печінкового синуса (рис. 345). У задньому куті початку протоки Кюв'є лежить великий отвір задньої кардинальної вени, що перед впаданням у протоку Кюв'є утворює розширення — кардинальний синус (sinus cardinalis).
Рис. 344
Рис. 344. Розітнута зяброва ділянка акули катран (за Марінеллі В. і Стрингером А., 1953 p.):
1 — щитоподібна залоза;
2 — безіменні артерії; 3 — приносні зяброві артерії; 4 — гіоїд; 5 — черевна аорта; 6 — цибулина аорти; 7 — артеріальний конус; 8 — перикард; 9 — ріжковозябровий елемент 4-ї зябрової дуги; 10 — нижня яремна вена; 11 — шлуночок; 12 — венозний синус; 13 — протока Кюв'є; 14 — передсердя; 15 — зябровий мішок; 16 — підзяброва артерія
На передній стінці протоки Кюв'є, проти отвору задньої кардинальної вени, знаходиться місце впадання передньої кардинальної вени. По суті злиттям передніх і задніх кардинальних вен і утворена протока Кюв'є. Медіально від місця впадання передньої кардинальної вени в передню стінку протоки Кюв'є впадає нижня яремна вена (v.jugularis inferior). Підключична вена (v. subclavia), впадає в протоку Кюв'є з вентрального боку.
Рис. 345
Рис. 345. Розітнутий венозний синус і серце акули катран (за Гуртовим М. М. та ін., 1976 p.): 1 — артеріальний конус; 2 — передсердно-шлуночковий отвір; 3 — передсердя; 4 — шлуночок; 5 — нижня яремна вена; 6 — протока Кюв'є; 7 — передня кардинальна вена; 8 — задня кардинальна вена; 9 — кардинальний синус; 10 — печінкова вена; 11 — печінковий синус; 12 — венозний синус; 13 — бічна вена; 14 — підключична вена; 15 — клапани артеріального конуса
На передній стінці венозного синуса знаходиться великий синусо-передсердний отвір (pstium sinatriale), що веде з венозного синуса в передсердя. Він оточений двома тонкими клапанами.
На дорсальній стінці шлуночка знаходиться передсердно-шлуночковий отвір {pstium atrio-ventriculare), що має два клапани. На внутрішній стінці артеріального конуса під лупою можна бачити два ряди клапанів, по три у кожному ряді. Вони мають вигляд тонкостінних кишень, що дозволяє крові текти з конуса тільки вперед у черевну аорту.
Артеріальна система складається з артерій, по яких венозна кров йде із серця по черевній аорті і приносних зябрових артеріях до зябер (рис. 344), де й окислюється. Потім вже окислена кров по виносних зябрових артеріях збирається в спинну аорту. Артерії, що відходять від спинної аорти постачають артеріальною кров'ю всі внутрішні органи, шкіру, м'язи тощо.
Черевна аорта (aorta ventralis) відходить від переднього кінця артеріального конуса і йде вперед до голови. Вона білого кольору і значно вужча в діаметрі, ніж артеріальний конус. Таке різке розходження в кольорі обумовлене тим, що стінки черевної аорти не містять посмугованої мускулатури.
Приносні зяброві артерії (a. branchialis advehens) — ряд судин, що відходять від черевної аорти вправо і вліво. Вони йдуть по зябрових перегородках і приносять венозну кров до зябер. Перші дві приносні зяброві артерії являють собою гілки безіменної артерії (a. innominata, s. anonyma anterior). Передня йде до передньої напівзябри гіоїдної дуги, задня постачає дві напівзябри 1-ї зябрової дуги, 3-я приносна зяброва артерія, направляється до 2-ї зябрової дуги. Вона відходить від черевної аорти на 1-1,5 см каудальніше місця відгалуження безіменної артерії. Приблизно на 1,5 см каудальніше лежить 4-а приносна зяброва артерія, що васкуляризує напівзябра 3-ї зябрової дуги. Остання 5-а приносна зяброва артерія 4-ї зябрової дуги відходить із дорсальної поверхні черевної аорти безпосередньо над попередньою. Вона направляється латерокаудально, прикрита 4-им коракобранхіальним м'язом. У ділянці відгалуження 4-ї і 5-ї приносних зябрових артерій аорта утворює помітне розширення, що називається цибулиною аорти (bulbus aortae). У ската три останніх приносні судини відходять від черевної аорти загальним стовбуром, що одержав назву задньої безіменної артерії (a. innominata posterior, s. a. anonyma posterior).

Ви бачите тільки 28% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.