Книжки по сільському господарству

Органи травлення костистих риб

Мельник. Анатомія риб

Будова травної системи костистих риб відзначається великою розмаїтістю. Побудована у всіх риб за одним принципом, вона варіює в деталях. Ці відмінності травної системи в першу чергу пов'язані з характером живлення. Причому зміни можна відзначити у всіх відділах. Наприклад, положення ротового отвору — нижнє, верхнє або кінцеве — вказує на добування рибами корму біля дна, під поверхнею або в товщі води. У риб, що живляться молюсками, а також рослинністю — (всі коропові), розташовані у задній частині ротоглоткової порожнини глоткові зуби мають своєрідну форму жорен, пристосованих для перетирання їжі. Різноманітну будову має травний тракт, відповідно до різного характеру їжі. У хижих риб (щука, судак) шлунок величезний, пристосований до вміщення великої здобичі. У коропових шлунок зовсім відсутній. Кишечник у мирних риб довший і має багато вигинів, відповідно всмоктувальна поверхня його велика.
Збільшення всмоктувальної поверхні йде також за рахунок утворення в багатьох видів сліпих виростів — пілоричних придатків. У хижаків кишечник більш короткий.
Травна система починається ротовим отвором (гіта oris) опис якого було дано вище при зовнішньому огляді. Ротовий отвір веде в ротову порожнину, на дні якої міститься язик.
Язик риб — утворення, не гомологічне язику вищестоящих хребетних, тому що він позбавлений м'язів і являє собою покритий слизовою оболонкою передній кінець нижнього відділу скелету зябрового апарата. Зокрема, він підтримується невеликою кісточкою (glossohyale).
Ротова порожнина без різких меж переходить у глотку, так що в риб можна говорити про загальну ротоглоткову порожнину. Вся ця порожнина вистелена слизовим епітелієм і досить гладка. і Зуби. У більшості риб у ротоглотковій порожнині є численні зуби форма, кількість і розміри їх відмінні в різних видів (рис. 276-279) і залежать від специфіки їжі.
У щуки найбільші зуби знаходяться на нижній щелепі. Форма їх витягнута, конусоподібна, як і в більшості інших зубів. Вершинами вони спрямовані назад. Такі зуби можуть виконувати тільки функцію утримання здобичі, а не її обробки. Кілька рядів дрібніших зубів є і на верхній щелепі, а саме, на міжщелепних кістках. Зубами покрита також передня частина піднебіння, тут вони знаходяться на леміші, передвер-хньощелепних та піднебінних кістках. На цих кістках зуби розміщені у кілька рядів і мають вигляд тертки. Точно такі дрібні зуби розміщені двома рядами на язиці.
Рис. 276
Рис. 276. Поздовжній переріз зуба костистої риби — мерлузи (за Рьозе К., 1898 p.): 1 — емаль; 2 — вазодентин та дентин над ним; 3 — одонтобласти; 4 — цемент; 5 — канали в цементі через які проходять кровоносні судини
В окуня зуби розташовуються на тих же місцях, але вони значно дрібніші у зв'язку з харчуванням більш дрібною їжею, і відсутні на язиці.
У сазана (коропа) мирної риби — зуби в ротовій порожнині відсутні.
Верхні глоткові зуби в щуки розташовуються в задній дорсальній частині ротоглоткової порожнини і розміщені на глоткових (pharyngo-branchiale) елементах третьої і четвертої зябрових дуг. Вони мають вигляд невеликих площадок, покритих численними дрібними зубчиками.
Нижні глоткові зуби розміщені на ріжково-зябрових (cerato-branchiale) елементах п'ятої дуги і розташовуються у вентральній частині заднього кінця ротоглоткової порожнини. Окремі зубні пластинки розташовуються також і на дні глотки. Задня частина глотки, різко звужуючись, переходить у стравохід.
У окуня верхні глоткові зуби пов'язані з 2, 3 і 4-ю зябровими дугами, також із рудиментами 5-ї зябрової дуги.
У сазана (коропа) верхні глоткові зуби відсутні. Нижні глоткові зуби розвинуті дуже сильно (рис. 280). Вони видні на дні самого заднього відділу ротоглоткової порожнини у вигляді двох рядів великих білих горбків. Варто звернути увагу на те, що на склепінні ротоглоткової порожнини, навпроти глоткових зубів розташовується тверда рогова подушка — жоренце, об яке і відбувається перетирання їжі. Глоткові зуби коропових поділяються на однорядні, дворядні та трирядні (рис. 281).
Глотка, різко звужуючись, переходить у ділянці плечового пояса в товстостінну трубку — стравохід (рис. 257-259), внутрішня поверхня якого у щуки покрита поздовжніми складками. Ці складки переходять у звивисті складки шлунка.
Ззовні межа між стравоходом і шлунком не виражена.
В окуня задньою межею стравоходу можна вважати місце, що лежить дещо краніально від місця виходу зі шлунка кишечнику.
У сазана (коропа) стравохід дуже короткий і лежить на рівні заднього краю верхнього відділу перикардіальної порожнини. Задній відділ стравоходу характеризується поздовжньою складчастістю слизової оболонки. М'язова оболонка стравоходу утворює щось на зразок сфінктера.
Якщо він знаходиться в скороченому стані, то просвіт стравоходу виглядає як невеликий отвір.
Шлунок у щуки ззовні не відрізняється від стравоходу і є його безпосереднім продовженням. Стінки шлунка товсті мускулисті, але досить еластичні. Наповнений їжею шлунок сильно розтягується і може займати велику частину черевної порожнини. У скороченому стані в щуки він доходить приблизно до середини черевної порожнини. Внутрішня поверхня стінок шлунка містить звивисті складки.
У окуня шлунок (рис. 282) значно менший ніж у щуки, і має форму сліпого виросту. Складки його внутрішньої стінки більші і тягнуться в косому напрямку.
У сазана (коропа) шлунок відсутній.
Слід зазнанити, що у деяких видів костистих риб щелепний апарат та шлунок можуть розтягуватися до неймовірних розмірів, завдяки чому ці риби можуть ковтати інших риб навіть у декілька разів більших за себе (рис. 283). В інших риб, таких як омосудіс, алепі-завр, травлення відбувається тільки у кишечнику і їх здобич (риба, кальмари) у шлунку лише зберігаються до потрапляння в кишечник. Таким чином, у цих представників риб шлунок виконує щось на зразок пташиного вола.

Ви бачите тільки 26% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.