Книжки по сільському господарству

openbox в киеве, рекомендуем ресивер openbox купить киев.

Мускулатура хрящових риб

Мельник. Анатомія риб

Мускулатура акулових риб зберігає в собі багато примітивних рис і може служити загальною схемою для уявлення походження складної мускулатури вищих хребетних тварин. Вона окутує внутрішній хрящовий скелет товстим м'язовим шаром, розчленованим на зиґзаґоподібні м'язові сегменти — міомери, створюючи типову веретеноподібну форму тіла риби. У голові сегментація міомерів порушена, і мускулатура розчленована на окремі групи: 1) потилична група надзябрових міомерів; 2) підзяброва група; 3) мускулатура зябрового і щелепного апаратів та 4) очні м'язи.
За своїм функціональним значенням мускулатура може бути поділена на: 1) м'язи плавців, що регулюють рух тіла при плаванні у воді; 2) м'язи голови, зябрового і щелепного апаратів; 3) м'язи травної системи і внутрішніх органів.
За походженням м'язи акули, як і всіх хребетних, поділяються на соматичні і вісцеральні.
М'язи тулуба хрящових риб від голови до кінця хвоста зберігають правильну сегментацію у вигляді вигнутих поперечних стрічок — міомерів (рис. 202). Однак, вже у хрящових риб намічається деяке функціональне розчленовування м'язів тулуба по поздовжній осі відповідно положенню міомерів у тілі тварини. На бічній поверхні тіла є поздовжня борозна, що поділяє весь ряд тулубових міомерів на дві групи: дорсальну, або надосьову (епаксіальну) з боків хребта d вентральну, або підосьову (гіпаксіальну), що утворює у тулубі бічні стінки черевної порожнини тіла. Кожен метамер мускулатури зветься міомером і з зовнішнього боку тіла має вигляд поперечної смуги, вигнутої у вигляді букви W під гострими кутами. Міомери відділені один від одного сполучно-тканинними прошарками — міосептами. Потрібно простежити напрямок W-подібного вигину міомера, починаючи від дорсального боку вентрально: спочатку вигин йде каудально, потім повертає краніально до поздовжнього сполучнотканинного прошарку, що називається поперечною або трансверсальною септою, у якій залягає бічна гілка блукаючого нерва ramus lateralis neruus vagus. Від трансверсальної септи вигин знову повертає каудально і потім на черевній поверхні знову краніально. У кожному міомері м'язові волокна йдуть у поздовжньому напрямку відносно поздовжньої осі тіла, і їхнє послідовне скорочення приводить до вигинів усього тіла.
Рис. 202
Рис. 202. Загальний вигляд мускулатури катрана (за Марінеллі В. та Стрен-гером А., 1953 p.): 1 — трансверзальна септа; 2 — міосепта; 3 — міомер; 4 — зовнішній косий м'яз живота; 5 — прямий м'яз живота
На додаток до розгляду розташування зиґзаґоподібних вигинів міомеров на тілі акули розглядають розташування м'язів на поперечному розрізі в тулубовій та хвостовій ділянках. На розрізі видно, що в поле зору попадає одночасної кілька м'язових сегментів завдяки їхнім зиґзаґоподібним вигинам (рис. 203), причому вони мають вигляд концентричних кіл. Це відбувається тому, що кожен міомер має дуже складну будову, у кожному вигині він утворює конус, спрямований то краніально, то каудально, причому конуси сусідніх міо-мерів вкладені один в одного так, що на поперечному розрізі утворюють серію кілець.
Мускулатура тулуба поділяється, трансверсальною септою —septum transversale на дорсальну, або надосьову (епаксіальну), мускулатуру і бічну, або підосьову (гіпаксіальну). Крім того, між черевними і грудними плавцями на нижній бічній поверхні тіла відокремлюється косою борозною, що проходить через ряд міомерів, окрема м'язова група, яка представляє собою зачаток зовнішнього косого м'яза живота (т. obliquus abdominis externus). На черевному боці тіла, починаючи від хрящового плечового пояса, що просвічується між грудними плавцями, вентральні кінці міомерів відокремлюються в поздовжню м'язову смугу, що надалі в наземних хребетних дає прямий м'яз живота (те. rectus abdominis).
Спереду від плечового пояса тулубова мускулатура розчленовується зябровим апаратом на дорсальну і вентральну частини.
Дорсальна частина, як продовження епак-сіальної мускулатури або мускулатури тулубових міомерів, доходить до черепа, де і закінчується, утворюючи потиличну мускулатуру. Вентральна частина утворює підзяброву мускулатуру, що йде уперед від плечового пояса і диференційована на окремі м'язові пучки.
Краніально вона прикрита міжщелепними м'язами. Підзяброва мускулатура іннервується корінцями під'язикового нерва (п. hypo-glossus). Якщо перерізати по середній лінії черевний стискач гіоїд-ної дуги (рис. 204) і відвернути його в боки, то можна розглянути розташовані під ним великі м'язи, що зв'язують плечовий пояс з окремими вісцеральними дугами. Основу цих м'язів складає коракоїдно-дужковий м'яз (т. coraco-arcualis), що має форму трикутника і основою прикріплений до коракоїдної частини плечового пояса. Від його вершини відходять м'язи до різних дуг вісцерального скелета. Посередині відходить непарний коракоїдно-нижньощелепний м'яз (т. coraco-mandibularis), що прикріплюється до місця з'єднання двох половин нижньої щелепи.
Латерально розташований парний коракоїдно-під'язиковий м'яз (гп. coraco-hyoideus), що прикріплюється до під'язикової дуги.
Місця прикріплення цих м'язів знаходять, розсунувши нижню щелепу і під'язикову дугу. Далі знаходяться коротші м'язові пучки, що зв'язують кожну зяброву дугу з коракоїдним відділом плечового пояса. Це коркоїдно-зяброві м'язи (т. coraco-branchialis).

Ви бачите тільки 39% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.