Книжки по сільському господарству

Соматична мускулатура

Мельник. Анатомія риб

Вся соматична (паріетальна) мускулатура хребетних розвивається винятково за рахунок внутрішнього, м'язового листка міотома (отже, за рахунок лише невеликої ділянки первісної соматоплеври, виростом якої є соміт). М'язовий листок міотома значно товщає, клітини його стають циліндричними і втрачають свої межі, так що в кожному сегменті розвивається один суцільний синцитій з багатьма ядрами. На внутрішній поверхні м'язового синцитію починається утворення м'язових волоконець (фібрил), і слідом за тим ця поверхня збільшується внаслідок утворення складок, що поділяють синцитій на цілий ряд горизонтальних м'язових стрічок. По всій поверхні м'язових стрічок розвиваються фібрили, тим часом як усередині залишається спочатку незмінена саркоплазма з ядрами. Однак слідом 8а цим відбувається подальше збільшення поверхні шляхом поділу кожної м'язової стрічки на цілий ряд м'язових волокон, що містять по периферії м'язові фібрили. У проміжки між м'язовими стрічками, а потім і між волокнами вростає сполучна тканина, що служить для відокремлення дрібних м'язових одиниць і несе кровоносні судини для їхнього живлення. Таким чином, з епітеліальних стінок міотомів розвивається м'язова тканина дорослої тварини.
Поряд із процесами гістогенезу спостерігаються і морфологічні зміни. Нижній кінець міотома утворює епітеліальний виріст, що росте вниз, охоплюючи стінку порожнини тіла ззовні. Ці черевні відростки міотомів розростаються до взаємного зіткнення; у внутрішній їхній стінці також йде розвиток поздовжніх м'язових волокон, і в такий спосіб розвивається черевний відділ міомерів дорослої тварини. У результаті всіх цих процесів епітеліальні міотоми, що лежать у спинній частині тіла зародка, перетворюються в міомери бічного м'яза, які охоплюють тіло дорослої тварини з усіх боків, хоча спинні їхні відділи завжди залишаються масивнішими.
Очні м'язи (рис. 196) розвиваються з трьох (п'яти) передвушних головних міотомів, що розпадаються на мезенхіму, яка утворює потім зачатки окремих м'язів. У всіх хребетних розвиваються чотири прямі м'язи, що відходять усі разом від дна очної ямки із заднього її боку і прикріплюються до верхнього, переднього (внутрішнього), нижнього і заднього (зовнішнього) краю очного яблука, і два косі м'язи, що відходять від передньої стінки очної ямки і прикріплюються до верхньої і нижньої стінки очного яблука (рис. 196). З першого (пе-редщелепного) міотома голови розвиваються три прямі м'язи — дорсальний (т. rectus dorsalis), медіальний {т. rectus medialis) і вентральний (т. rectus ventralis) та вентральний косий м'яз {т. obliquus ventralis). Усі ці м'язи інервуються окоруховим нервом що є нервом цього сегмента (рис 196). Із другого щелепного міотома, що є подвійним, розвивається тільки один дорсальний косий м'яз (т. obliquus dorsalis), що іннервується блоковим нервом, а із третього (також подвійного) міотома — латеральний прямий м'яз (т. rectus lateralis), що іннервується відвідним нервом.

Ви бачите тільки 35% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.