Книжки по сільському господарству

Вища нервова діяльність

Науменко. Фізіологія сільськогосподарських тварин ІІ том

Фізіологія вищої нервової діяльності як наука про функції кори великих півкуль і підкоркових утворень створена І. П. Павловим.
Вища нервова діяльність виявляється в поведінці тварини, що являє собою єдність безумовних та умовних рефлексів. За допомогою умовних рефлексів забезпечується найбільш досконале пристосування організму до умов навколишнього середовища.
Використовуючи методику утворення умовних рефлексів, можна об'єктивно вивчати діяльність кори великих півкуль головного мозку.
Утворюючи у тварин умовні рефлекси, слід дотримуватися двох основних правил:
1) сторонній подразник (звук, світло, запах) повинен збігатися за часом з безумовним рефлексом — прийняттям корму, больовим подразненням та ін.;
2) сторонній подразник повинен не лише збігатися з безумовним рефлексом, а й кілька секунд передувати йому. В результаті кількох збігів умовного і безумовного подразників утворюється умовний рефлекс:
виділення слини на вмикання електричної лампочки, хода тварини до кормушки на дзвоник і т.п.
При утворенні умовного рефлексу необхідно також враховувати фізіологічний стан організму і перш за все — збудливість його нервових центрів. Наприклад, в нагодованої тварини харчовий умовний рефлекс утворюється з великими труднощами, а то й зовсім не виробляється.
Розрізняють натуральні та штучні умовні рефлекси.
Робота 151. Натуральний умовний рефлекс слиновиділення
Мета досліду: спостереження натурального умовного рефлексу слиновиділення в собаки (дослід за Текутовим).
Для роботи необхідно: собака з фістулою протоки привушної слинної залози, менделєєвська замазка, два шматочки м'яса по 50 г кожний, станок для фіксації тварини, лійка та мірна пробірка на 5-6 мл для збирання слини, пінцет, кормушка, марлева серветка, спиртівка, сірники.
Хід роботи. Собаку фіксують в станку (рис. 127). До шкіри щоки, де є фістульний отвір, менделєєвською замазкою приклеюють лійку, а потім до лійки підвішують мірну пробірку. Експериментатор бере пінцетом шматочок м'яса і дражнить ним тварину. У відповідь на вигляд і запах корму в собаки проявляється рухова реакція (тварина тягнеться до м'яса, переступає з ноги на ногу, облизується) і виділення слини.
Тварину підгодовують, через 5-6 хв, коли собака з'їв м'ясо і в неї припиниться виділення слини, пробірку знімають з лійки і, виливши з неї слину, знову підвішують. Загорнувши м'ясо в марлю, підносять його до морди тварини; і в цьому випадку спостерігається позитивна рухова реакція й виділення слини, але тільки на запах корму. В кінці досліду тварину знову підгодовують.
рис.
Робота 152. Утворення слиновидільного харчового умовного рефлексу в собаки
Мета досліду: вивчити методику вироблення умовного рефлексу слиновиділення в тварини на звук дзвінка.
Для роботи необхідно: собака з хронічною фістулою протоки привушної слинної залози, менделєєвська замазка, м'ясосухарний порошок в банці, станок для фіксації тварини, лійка та мірна пробірка для збирання слини, електричний дзвінок, акумулятор, ключ Дюбуа, спиртівка, сірники, штатив з пробірками, секундомір, кормушка.
Хід роботи. Через 8-10 год після годівлі собаку фіксують в станку. Слину збирають в градуйовану пробірку (див. роботу 149). Електричний дзвінок під'єднують до акумулятора.
Вмикають дзвінок на 20 с (умовний подразник). На 5-й секунді собаці дають 25-30 г м'ясосухарного порошку (безумовний подразник). Годівля протягом 15 с супроводжується дзвінком. Через 4-5 хв збіг дзвінка з годівлею повторюють. Кожні 2 хв слину виливають з мірної пробірки в іншу й ставлять у штатив. Результати записують в протокол досліду.
В одному з чергових збігів (5-8-му) дію дзвінка підкріплюють кормом не на 5-й, а на 15-й секунді. Виділення слини лише при одному ізольованому звучанні дзвінка свідчить про те, що умовний рефлекс з'явився.
Для проведення досліду керівник заняття виділяє трьох студентів: один — вмикає секундомір і дзвінок, другий — насипає в кормушку м'ясосухарний порошок і підгодовує собаку, а третій — виливає з мірної пробірки слину.
Усі присутні під час досліду дотримуються тиші й ведуть старанне спостереження за піддослідною твариною.
Робота 153. Утвореная рухово-оборонного умовного рефлексу в собаки
Мета досліду: вивчити методику утворення рухово-оборонного умовного рефлексу в тварини.
Для роботи необхідно: піддослідна тварина (собака), фізіологічний розчин, станок для фіксації тварини, акумулятор або випрямляч, індукційний апарат, ключ Дюбуа, манжетка з електродами і проводами, метроном, секундомір, зігнуті ножиці, марля.
Хід роботи. Собаку фіксують в станку. Монтують установку для подразнення індукційним струмом. В ділянці нижньої третини гомілки вистригають волосяний покрив, шкіру змочують фізіологічним розчином. На вистриженій ділянці закріплюють електроди і з'єднують їх з індукційним апаратом. Підбирають силу струму, на яку тварина відповідає помірним згинанням кінцівки.
Умовними сигналами можуть бути будь-які подразники — звукові, світлові, ароматичні та ін.
Включають метроном (М-120) з частотою 120 ударів на хвилину. На третій-четвертій секунді дії метронома кінцівку собаки подразнюють електричним струмом. Збіг подразників триває 1-2 с Больове подразнення викликає в собаки згинання кінцівки. Збіг умовного подразника з безумовним повторюють через кожні 2-3 хв. Після трьох -чотирьох збігів утворюється рухово-оборонний умовний рефлекс: собака відсмикує (згинає) кінцівку на ізольований стук метронома. Аналогічний дослід можна провести на козі.

Ви бачите тільки 43% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.