Книжки по сільському господарству

Фізіологія центральної нервової системи

Науменко. Фізіологія сільськогосподарських тварин ІІ том

Центральна нервова система, що складається з головного та спинного мозку, виконує дві головні функції: здійснює регуляцію і взаємозв'язок фізіологічних процесів у клітинах, тканинах та органах, а також забезпечує взаємодію організму як єдиного цілого з навколишнім середовищем.
Діяльність нервової системи виявляється у вигляді рефлексу. Рефлекс — відповідь організму на подразнення з участю центральної нервової системи.
Робота 137. Спинномозкові рефлекси та їхні рецептивні поля
Мета досліду: ознайомитись з спинномозковими рефлексами та їхніми рецептивними полями в жаби.
Для роботи необхідно: дві жаби (одна з них самець), 0,5%-й сірчаної кислоти, набір інструментів для препарування, штатив із затискачем, металевий гачок, пробка, фільтрувальний папір, посудина з водою.
Хід роботи. Готують спинальну жабу (спинальною називають жабу, в якої зруйнований головний мозок) і за нижню щелепу підвішують її на гачку штатива (рис. 118). Пінцетом здавлюють кінчики пальців задньої лапки. В результаті механічного подразнення виникає рефлекс згинання кінцівки.
При подразненні тильної частини підошви задньої лапки спостерігають рефлекс розгинання. Такий же рефлекс отримують і при подразненні шкіри над сухожилком.
рис.
рис
Рефлекс потирання виникає при под-разненні різних ділянок тіла. Наприклад, На шкіру черевця між передніми лапками пінцетом накладають клаптик фільтрувального паперу, змоченого 0,5%-м розчином сірчаної кислоти. Жаба скидає папір передніми лапками. Рецептивні поля згаданих рефлексів наведено на рис. 119, де 1 — поля рефлексів згинання; 2-4 — рефлексів потирання; 5, 6 — рефлексів розгинання.
Рефлекс обнімання спостерігають весною на знеглавленому самці (самці на відміну від самок мають «шлюбні мозолі» — потовщення на перших пальцях передніх кінцівок), подразнюючи пальцем шкіру грудей між передніми кінцівками.
Рефлекс квакання виникає в самця, коли його тримають пальцями за боки і погладжують спину.
Робота 138. Аналіз рефлекторної дуги
Мета досліду: вивчити складові частини рефлекторної дуги безумовного рефлексу (рис. 120; де 1 — рецептори; 2 — доцентровий нейрон і спинномозковий ганглій; 3 — проміжний нейрон; 4 — відцентровий нейрон; 5 — закінчення відцентрового нейрона в робочому органі).
Для роботи необхідно: жаба, 0,5 %-й розчин сірчаної кислоти, набір інструментів для препарування, штатив із затискачем, металевий гачок, зонд, пробка, нитки, акумулятор або випрямляч, індукційний апарат, ключ Дюбуа, металеві електроди, хімічний стакан, склянка з водою, марлева серветка.
Хід роботи. Спинальну жабу фіксують на штативі. Через 4-5 хв, коли пройдуть явища шоку, який пригнічує рефлекторні процеси, розпочинають дослід.
Кінчики пальців задньої кінцівки занурюють в 0,5%-й розчин сірчаної кислоти. У відповідь на подразнення рецепторів шкіри сірчаною кислотою виникає оборонний рефлекс, і кінцівка згинається. Кислоту усувають, занурюючи кінцівку в склянку з водою.
В ділянці середньої третини гомілки роблять циркулярний розріз шкіри і знімають її з кінцівки. Залишки шкіри на кінчиках пальців обрізають і знову занурюють лапку в кислоту. Рефлекс згинання при цьому не виявляється, бо шкіра позбавлена рецепторів. Для контролю подразнюють другу кінцівку, ефект позитивний.
На цілій кінцівці в ділянці стегна оголюють сідничний нерв, перев'язують його ниткою і перерізають нижче місця перев'язки. Занурюють кінчики пальців цієї кінцівки в 0,5%-й розчин сірчаної кислоти, однак рефлекторного згинання кінцівки не відбувається (пошкоджено доцентровий шлях рефлекторної дуги). Взявши за нитку, витягують сідничний нерв з рани, кладуть на електроди індукційного апарата й подразнюють. Лапка знову скорочується.
У хребетний канал вводять зонд і руйнують спинний мозок. Відповідь на подразнення центрального кінця сідничного нерва не виявляється через руйнування нервових центрів.
Для доказу участі відцентрових нервів у здійсненні рефлексу після руйнування спинного мозку жабу перерізають навпіл, підводять під корінці сідничного нерва електроди індукційного апарата і замикають коло. В момент подразнення спостерігають рухи кінцівок.
Отримані результати аналізують.
рис.
Робота 139. Визначення часу рефлексу та його залежності від сили подразника
Мета досліду: визначити час рефлексу та установити залежній часу рефлексу від сили подразника.
Для роботи необхідно: жаба, 0,1%—0,3%, 0,5%-1%-ні розчини сірчаної кислоти, набір інструментів для препарування, секундоміп штатив із затискачем і пробкою, металевий гачок, хімічний стакан' склянка з водою, марлева серветка.
Хід роботи. Готують спинальну жабу 1 і підвішують на штативі Кінчик задньої лапки жаби занурюють у чашку 5 з 0,1 %-м розчином сірчаної кислоти (на рис. 121 зазначено концентрацію (у відсотках) розчинів сірчаної кислоти в окремих чашках). Секундоміром 4 визначають час рефлексу від моменту нанесення подразнення (занурення лапки в розчин кислоти) до появи реакції (висмикування лапки з кислоти). Після обмивання лапки водою 3 визначають час рефлексу на більш міцні розчини сірчаної кислоти.
Чергові вимірювання проводять по одній і тій же лапці через кожні 2-3 хв з наступним обмиванням. Рівень занурення лапки в розчин кислоти повинен бути однаковим. Результати досліджень заносять в табл. 17. Встановлюють залежність між силою подразника і часом рефлексу.
рис.
Таблиця 17 Залежність часу рефлексу від сили подразника
Таблиця 17
Робота 140. Роль дорсальних і вентральних корінців спинного мозку
Мета досліду: визначити функціональне значення дорсальних і вентральних корінців (дослід за методикою Сисоєва).
Для роботи необхідно: жаба, ефір, набір інструментів для препарування, щипці, скляні гачки, голки хірургічні, голкотримач, шовк, скляний ковпак, коркова пластинка, шпильки, вата, марля.
Хід роботи. Жабу піддають п'ятихвилинному наркозу під ковпаком, потім переносять на коркову пластинку і фіксують спиною догори. Сагітально розрізають шкіру в ділянці попереково-крижового відділу хребта, рану розширюють, від-препаровують м'язи хребта і щипцями перекусують дуги чотирьох хребців ліворуч і праворуч. Оголюють спинний мозок і обережно пінцетом усувають оболонки мозку. Скляним гачком піднімають праворуч VIII—X дорсальні корінці й перерізають, ліворуч перерізають вентральні корінці (рис. 122, а).
рис.
Рану зашивають і через добу розпочинають дослід. В оперованої жаби права кінцівка згинається (вентральні рухові корінці не пошкоджені), а ліва ні (рухові корінці перерізані, рис. 122, б).

Ви бачите тільки 36% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.