Книжки по сільському господарству

Фізіологія м'язів і нервів

Науменко. Фізіологія сільськогосподарських тварин ІІ том

Нервова, м'язова та залозиста тканини, крім подразливості, мають також збудливість. Збуджуючись, нервова тканина проводить імпульси, м'язова скорочується, а залозиста виділяє секрет.
У лабораторних умовах процеси збудження вивчаються на нервово-м'язовому препараті жаби.
Робота 119. Виготовлення нервово-м'язового препарату
Мета досліду: ознайомитися з технікою виготовлення препарату.
Для роботи необхідно: жаба, 0,6%-й розчин хлористого натрію, емальований тазик, коркова пластинка, ножиці анатомічні та очні, хірургічний та анатомічний пінцети, скляний гачок, металевий зонд, марлева серветка, піпетка очна.
Хід роботи. Лівою рукою фіксують жабу, а правою вставляють їй в ротову порожнину браншу анатомічних ножиць і здійснюють декапітацію (відрізають верхню щелепу за очима). Вводять у хребтовий канал зонд і коловими рухами руйнують спинний мозок. Тримаючи жабу головою вниз, перерізають її навпіл на 1 см уперед від тазових кісток. Очищають задню частину тулуба від рештки нутрощів.
Однією рукою фіксують край хребта, а іншою — край шкіри з боку спини і швидким рухом здирають шкіру із задніх кінцівок (рис. 102), вилучають куприкову кістку. Препарат кладуть на коркову пластинку, змочену 0,6%-м розчином хлористого натрію. На дорсальній поверхні стегна в борозні між двоголовим та напівперетин-частим м'язами знаходять сідничний нерв і відокремлюють його від близьких тканин, а стегно перерізають посередині.
рис.
рис.
рис.
На рис. 103 показано дорсальну поверхню задньої кінцівки жаби: оголений сідничний нерв; гачком відсунутий вгору двоголовий м'яз стегна, а вниз — нап-півперетинчастий м'яз; 1 — литковий м'яз; 2 — передній великогомілковий м'яз. Піднявши кінцівку, сідничний нерв обережно відпрепаровують очними ножицями до хребта. Кінець хребта перерізають вздовж і впоперек, відділяючи його від тазових кісток. Нерв з залишком невеличкого шматочка хребта перекидають на гомілку, після чого навколо стегна обрізають м'які тканини.
Так готується нервово-м'язовий препарат у вигляді реоскопічної лапки, коли за скороченням м'язів спостерігають без приладів (рис. 104, де 1 — сідничний
нерв; 2 — стегнова кістка; З — гомілка; 4 — лапка; 5 — залишок хребта). Якщо скорочення м'язів необхідно записати на кімографі, готують класичний нервово-м'язовий препарат (рис. 105), який складається з сідничного нерва 2, литкового м'яза З, частини стегнової кістки 1 та задишка хребта 5. Для цього ахіллів сухожилок 4 литкового м'яза реоскопічної лапки захоплюють пінцетом і ножицями підрізають на п'ятковому бугрі. Литковий м'яз відділяють від тканин, а гомілку й стопу вилучають, перерізаючи гомілкову кістку нижче колінного суглоба. Готувати препарат потрібно швидко, не торкаючись нерва пальцями та металевими предметами (ножицями, пінцетом). Щоб препарат не висихав, його потрібно періодично зволожувати 0,6%-м розчином хлористого натрію.
Робота 120. Вплив різних подразників на нервово-м'язовий препарат
Мета досліду: ознайомитись з дією подразників на нервово-м'язовий препарат.
Для роботи необхідно: жаба, 0,6%-й розчин NaCl, дрібні кристалики NaCl, набір для препарування, штатив, спиртівка, індукційний апарат, акумулятор або випрямляч, ключ Дюбуа, піпетка очна.
Хід роботи. Готують реоскопічну лапку і фіксують на штативі. Нерв подразнюють механічно, стискуючи анатомічним пінцетом, підігрітим на спиртівці металевим зондом, кристаликами NaCl, електричним струмом.
Звертають увагу на швидкість виникнення збудження та дію хімічного подразника (NaCl) та електричного струму.
Робота 121. Пряме і непряме подразнення м'яза
Мета досліду: встановити різницю між прямим і непрямим подразненням м'яза і порівняти його реакцію на подразнення.
Для роботи необхідно: жаба, набір для препарування, штатив, міограф, кімограф, акумулятор або випрямляч, індукційний апарат, металеві електроди, ключ Дюбуа.
Хід роботи. Готують класичний нервово-м'язовий препарат і фіксують його на міографі, закріпленому на штативі. Ахіллів сухожилок з'єднують з реєструючим важелем. Під сідничний нерв підводять електроди вторинної обмотки індукційного апарата і, підібравши середню силу струму, вмикають і вимикають ключем струм. Відбувається скорочення литкового м'яза (непряме подразнення). Електроди швидко переносять до литкового м'яза і діють електричним подразником (пряме подразнення).
Робота 122. Визначення порога збудливості
Мета досліду: встановити поріг збудливості сідничного нерва в жаби.
Для роботи необхідно: жаба, набір інструментів для препарування, акумулятор або випрямляч, індукційний апарат, ключ Дюбуа, електроди, штатив.
Хід роботи. Готують реоскопічну лапку і фіксують на штативі. Складають коло для подразнення препарату поодиноким індукційним ударом. Вторинну котушку максимально віддаляють від первинної. Підвівши електроди під нерв, котушки поступово наближають, одночасно вмикаючи та вимикаючи ключем електричний струм. Мінімальна сила подразника, яка викликає найменший відповідний ефект, і буде порогом збудливості. Спочатку встановлюють поріг збудливості на вмикальні удари електричного струму, а потім — на вимикальні. Віддаль між котушками індукційного приладу в сантиметрах відображує поріг збудливості.
Збудливість тієї чи іншої тканини визначається за порогом подразнення — найменшою силою подразника, здатною викликати збудження. Чим нижча порогова сила подразника, тим вища збудливість, і навпаки.
Робота 123. Поодиноке скорочення нестомленого і стомленого м'яза
Мета досліду: вивчити особливості скорочення нестомленого і стомленого м'яза.
Для роботи необхідно: жаба, 0,6%-й розчин NaCl, набір інструментів для препарування, акумулятор або випрямляч, індукційний апарат, електроди, ключ Дюбуа, кімограф, міограф, відмітчик часу, електрокамертон, марлева серветка, очна піпетка, шпильки.
Хід роботи. З метою економії часу готують нервово-м'язовий препарат, не перерізаючи хребет і не видаляючи нутрощі жаби. Після декапітації та руйнування спинного мозку роблять лінійний розріз шкіри на дорсальній поверхні гомілки і стегна правої ніжки. Від-препаровують сідничний нерв, беруть його на лігатуру і занурюють між м'язами. Потім на цій же кінцівці підрізають ахіллів сухожилок і відділяють литковий м'яз від сусідніх тканин. Шпильками препарат фіксують на міографі. Сухожилок литкового м'яза з'єднують з важелем міографа, до якого підвішують вантаж 5-10 г. Під нерв підводять електроди індукційного апарата, який під'єднують до джерела струму без переривача, щоб отримати поодинокі індукційні удари. Потім до цього ж кола приєднують відмітчик часу. Електромагнітний камертон вмикають в окреме електричне коло. Пера міографа, відмітчика часу і камертона приводять в контакт із закопченою стрілкою кімографа по одній вертикалі. Індукційні котушки встановлюють на такій відстані одна від одної, щоб при замиканні або розмиканні струму отримати максимальне скорочення м'яза. Для швидкого обертання циліндра кімографа останній відділяють від фрикційної передачі підняттям догори нижнього гвинта. Рукою запускають кімограф на велику швидкість. Потім вмикають електрокамертон і замикають коло індукційного апарата. Камертон записує на барабані хвилеподібну криву. Одна хвиля дорівнює 0,01 с Відмітчик часу реєструє початок і тривалість подразнення, а перо міографа записує криву поодинокого скорочення м'яза (рис. 106).
Аналізуючи криву поодинокого скорочення відмічають: а — латентний період — від моменту подразнення до початку скорочення м'яза (0,01 с); б — період скорочення — від початку скорочення до його максимуму (0,04 с); в — період розслаблення від кінця скорочення до кінця розслаблення м'яза (0,05 с); г - дія еластичних волокон.
рис.
Тривалість поодинокого скорочення 0,1 с Подразнюють литковий м'яз індукційним струмом до його утоми, після чого записують поодиноке скорочення. Порівнюють криву поодинокого скорочення нестомленого та стомленого м'яза. Стомлення м'яза супроводжується збільшенням латентного періоду, зменшенням висоти скорочення, подовженням періоду скорочення і розслаблення.
Робота 124. Тетанічне скорочення м'яза
Мета досліду: вивчити вплив частоти подразнень на характер скорочення м'язів.
Для роботи необхідно: все те, що і для отримання поодинокого скорочення м'яза (за винятком електрокамертона).
Хід роботи. Готують нервово-м'язовий препарат і фіксують, його на міографі (див. роботу 123). Під сідничний нерв підводимо, електроди індукційної котушки. Складаємо коло для отримання поодиноких індукційних ударів. Сюди ж вмикаємо відмітчик часу. Наближаючи котушки індукційного апарата, вибираємо максимальну силу струму-Годинниковий механізм барабана кімографа приводимо в рух. Одночасно ритмічно, з інтервалом 0,5-1 с замикаємо і розмикаємо первинне коло. На закопченій стрічці кімографа записуємо криві 1 (рис. 107) поодиноких скорочень.
Замикають і розмикають коло з частотою 10-15 с"1. Одержують зубчастий, або неповний тетанус 2. Індукційний апарат під'єднують до джерела струму через переривач, а барабан кімографа пускають з більшою швидкістю. Подразнення м'яза протягом кількох секунд при замкненому колі дасть гладенький, або повний тетанус 3.
рис.
Зверніть увагу, що криві тетанічного скорочення вищі за криві поодиноких скорочень.
Робота 125. Еластичні та пластичні властивості м'язів

Ви бачите тільки 41% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.