Книжки по сільському господарству

стоматология харьков. стоматология в харькове.

Фізіологія серця

Науменко. Фізіологія сільськогосподарських тварин ІІ том

Серце — основний орган кровоносної системи, який внаслідок своєї роботи створює різницю кров'яного тиску, і кров (як рідка тканина) за законами гідравліки тече з місця більшого тиску до місця меншого. Рухаючи кров, серце забезпечує клітини організму структурними та енергетичними речовинами, необхідними для нормального перебігу всіх фізіологічних процесів. Воно виконує ще таку важливу функцію, як видалення шкідливих продуктів обміну речовин в організмі через органи виділення.
Серцевий м'яз за будовою є поперечно-смугастим і має такі ж властивості, як і скелетні м'язи, а саме: провідність, скоротливість, збудливість і, крім того, властивість автомати. Однак властивості серцевого м'яза дещо відмінні від скелетних м'язів.
Так, провідність збудження за м'язовими волокнами серця здійснюється за принципом структурного синцитія. Це означає, що збудження, що виникло в одному м'язовому волокні, швидко передається на всі інші м'язові волокна, бо останні не ізольовані одне від одного, як у скелетних м'язах. Виходить, що серцевий м'яз являє собою симпласт, єдине ціле.
Такі властивості, як скоротливість, збудливість і автоматія розглядаються нижче й досліджуються експериментально.
Робота 49. Графічна реєстрація серцевих скорочень (кардіографія)
Властивість скорочення серцевого м'яза характеризується тим, що сила його скорочення немає прямої залежності від сили подразнення, як це спостерігається в скелетних м'язах. Така особливість названа законом «все або нічого», який тлумачиться так: якщо на серцевий м'яз подіяти подразником порогової сили, то він скорочується максимально, тобто віддає для скорочення все, а якщо подразник буде підпорогової сили, то м'яз на нього не реагує скороченням, тобто нічого не відбувається.
Серце скорочується в дві фази. Першу фазу складає скорочення (систола) передсердь. В цей час шлуночки перебувають у розслабленому стані. За скороченням передсердь йде друга фаза — скорочення (систола) шлуночків, коли передсердя розслаблені. За другою фазою йде загальна пауза (діастола) передсердь і шлуночків. Все це складає один цикл роботи серця. Кількість циклів за хвилину в різних сільськогосподарських тварин неоднакова. У свиней, великої рогатої худоби, дрібних жуйних тварин вона становить 60-80, коней — 32-42, кролів —100-140, курей — 130-200. Дрібні тварини на одиницю живої маси віддають більше тепла в навколишнє середовище, ніж великі тварини, тому обмін речовин в них проходить більш інтенсивно, а це вимагає прискореної роботи серця.
Мета досліду: записати на кімографі скорочення серця (механо-кардіограму) і проаналізувати їх.
Для роботи необхідно: жаба, коркова пластинка, набір інструментів для препарування, кімограф, важілець-записувач.
Хід роботи. Жабу декапітують, руйнують спинний мозок, фіксують на корковій пластинці черевцем догори, оголюють і звільняють серце від серцевої сорочки, перерізують вуздечку-зв'язку, яка з'єднує його з печінкою. За допомогою нитки з гачком верхівку серця зєднують з важільцем-записувачем 1 (рис. 61) на штативі так, щоб записувач займав горизонтальне положення. До пера підводять барабан 2 кімографа, який повільно обертається. Серце, скорочуючись, свою роботу реєструє у вигляді механокардіограмрі.
Замалюйте механокардіограму в зошит і зробіть її аналіз. Стрілками позначте низький та високий зубці й підпишіть, що перший відповідає скороченню передсердь (перша фаза), а другий — скороченню Шлуночків (друга фаза). Спад кривої позначте як загальну паузу діастолу) серця.
рис.
Коли серцевий цикл проходить за 1 с, як це буває в свиней, то на скорочення передсердь витрачається 0,1 с, а на скорочення шлуночків — 0,3 с; загальна пауза становить 0,6 с. Ці дані свідчать, що передсерцевий м'яз працює лише 10% часу, а 90% часу відпочиває, шлуночковий м'яз — відповідно ЗО і 70%. Стає зрозумілим, що серце має досить часу на відпочинок, хоч і виконує велику роботу. За добу воно перекачує близько 25 т крові в таких тварин, як коні, працює протягом всього життя організму і не стомлюється.
Робота 50. Світлова реєстрація скорочень серця
Про частоту серцевих скорочень та їх ритмічність можна робити висновки, користуючись приладом для світлової реєстрації роботи серця- Серце, з'єднане з цим приладом, працюючи, може вмикати одну електричну лампочку (червону) в момент систоли, потім вимикати її і вмикати іншу (синю) в момент діастоли. Якщо лампи спалахують через рівні проміжки часу, то роблять висновок, що серце працює ритмічно.
Мета досліду: наочно впевнитись в ритмічній роботі серця жаби.
Для роботи необхідно: жаба, набір інструментів для препарування, коркова пластинка, прилад для світлової реєстрації роботи серця конструкції С. Ю. Ярослава (рис. 62, де а — вид спереду, на якому зверху видно патрони для ламп, а посередині пластинку, розміщену між двома контактами; б — вид ззаду, де праворуч знаходяться клеми для приєднання до джерела світла; в — електрична схема приладу).
Хід роботи. Жабу декапітують, руйнують спинний мозок, фіксують на корковій пластинці черевцем дороги, оголюють і звільняють серце від серцевої сорочки, перерізують вуздечку, верхівку серця з'єднують з контактним важільцем приладу за допомогою сер-фінки або маленького гачка з ниткою.
При скороченні серце тягне важілець донизу, що забезпечує контакт з червоною лампочкою, а під час діастоли важілець піднімається вгору, завдяки своїй пружності, й контактує з синьою лампочкою. Спалахи ламп свідчать про ритмічну чи, навпаки, неритмічну роботу серця. Користуючись секундоміром, підраховують кількість серцевих циклів за хвилину.
Дані записують в робочий зошит і порівнюють з кількістю циклів у сільськогосподарських тварин.
Робота 51. Збудливість серцевого м'яза. Явище рефрактерності. Екстрасистола
Збудливість м'язів змінюється під час їх діяльності. Так, збудливість серцевого м'яза знижується в міру наростання процесу його скорочення. В момент максимального скорочення серця збудливість знижується до нуля. Час, коли серцевий м'яз перебуває в такому стані, зветься періодом абсолютної рефрактерності. В цей час він не реагує на жодні подразнення, в тому числі й на природні імпульси. Наприкінці скорочення й на початку розслаблення серцевого м'яза збудливість починає відновлюватись. Цей час відповідає періоду відносної рефрактерності. Далі збудливість стає більшою за нормальну — це період екзальтації. До моменту наступного скорочення збудливість знову повертається до норми.
У період відносної рефрактерності серцевий м'яз починає реагувати на сильні подразнення й може відповідати на них додатковим скороченням. Таке позачергове скорочення, коли м'яз повністю не встиг розслабитися й знову скоротився, зветься екстрасистолічним. За екстрасистолою завжди йде довга компенсаторна пауза. Вона виникає тому, що наступний природний імпульс надходить до серцевого м'яза в той час, коли він знаходиться в стані абсолютної рефрактерності екстрасистолічного скорочення. На цей імпульс м'яз не реагує, бо збудливість його знижена, тому черговий цикл роботи серця випадає і, як наслідок, виникає компенсаторна пауза.
Мета досліду: вивчити в експерименті особливості збудливості серцевого м'яза та явище рефрактерності. Отримати та зареєструвати на кімографі екстрасистолу.
Для роботи необхідно: жаба, набір інструментів для препарування, важілець-записувач, кімограф, коркова пластинка, джерело індукційного струму.
Хід роботи. Жабу, важілець-записувач, кімограф слід підготувати, як в роботі 49. Від індукційної котушки до серця підводять електроди у вигляді тоненьких провідників. Один фіксують в основі серця, інший прикручують до гачка, який ниткою з'єднує верхівку серця з важільцем-записувачем.
Якщо схема готова і серце записує на барабані кімографа меха-нокардіограму, слід ввімкнути індукційний струм в момент, коли серце скоротилось і починає розслаблятися, тобто за фази відносної рЄфрактерності. Внаслідок цього на кімографі з'являється додатковий зубець, який відображує екстрасистолічне скорочення. За ним йде компенсаторна пауза (рис. 63, де 1-3 — моменти нанесення подразнень; 4 — екстрасистола; 5 —компенсаторна пауза; 6 — цикл роботи серця, що випав). Якщо індукційний струм надійде до серця за фази абсолютної рефрактерності, то екстрасистола не з'явиться.
рис.
Замалюйте в зошит механокардіограму з екстрасистолою і компенсаторною паузою.

Ви бачите тільки 23% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.