Книжки по сільському господарству

Методи вивчення травлення в тварин в хронічних дослідах

Науменко. Фізіологія сільськогосподарських тварин ІІ том

Травлення в ротовій порожнині Фістула протоки привушної слинної залози собаки
Мета: ознайомитися з методикою отримання слини в хронічних дослідах, вивчити залежність секреторної діяльності привушної слинної залози залежно від якості подразника, визначити в'язкість слини на різні подразники.
Для роботи необхідно: піддослідна тварина (собака), наркотичні речовини, набір хірургічних інструментів, тампони, марля, вазелін, фізіологічний розчин, колодій, дезинфікуючі речовини для оброблення рук, рани, шовний матеріал.
Хід операції. Операцію проводять під загальним наркозом. Для собак найкращий наркоз — водний розчин етаміналу натрію. Собаку фіксують до станка черевом догори. Операційне поле готують на зовнішній поверхні щоки біля кута верхньої губи. На внутрішньому боці щоки відшукують проток привушної слинної залози на рівні 2-3-го верхнього корінного зуба у вигляді темно-коричневого пігментованого горбка (соска). Щоб не пошкодити протоку при операції в неї вводять на глибину 3-5 см тонкий зонд (рис. 21, Де а - етапи операції на слинній привушній залозі: 1-у протоку вставлено зонд і обрізано слизову навколо отвору протоки; 2 - накладено лігатури на вирізаний кружечок слизової; б — накладено шви на слизову отвору протоки).
рис.
Сосочок і вивідну протоку навкруги зонда на відстані 5 мм від-препаровують разом з слизовою та підслизовою оболонками у вигляді кружечка. Потім накладають дві прошивні лігатури і фіксують їх на краю кута рота; одну на передньому, а інші — на задньому кінцях кружечка. На відстані 4-5 см від кута рота скальпелем роблять прокол щоки. Через отвір проколу пінцетом Пеана захоплюють обидві лігатури, зонд витягують, а лігатури з протокою виводять назовні рани.
Щоб запобігти перекручування протоки лігатури розміщують так, щоб передній край кружечка слизової оболонки після виведення протоки був тепер ззаду, а задній — спереду. На місці виведеної протоки шкіру зрізають діаметром 8-10 мм, а до її країв підшивають слизову оболонку сосочка. В порожнині рота на краю слизової оболонки накладають безперервний шов, а слизову з отвором протоки зшивають вузлуватим швом. Рану змащують стрептоцидовою емульсією і накривають марлевим тампоном, краї якого закріплюють клеолом. В перші 7-10 днів після операції в ротову порожнину собаки вливають до 10 мл 0,2%-го розчину соляної кислоти для посиленого слиновиділення та запобігання можливості запального процесу в протоці й зростання її просвіту.
Після загоєння рани шви знімають через 10 діб. Через 4 дні після зняття швів собаку використовують для дослідів. Таким способом роблять фістули підщелепової й під'язикової слинних залоз. Собак з фістулами слинних залоз використовують для вивчення процесів секреції слинних залоз і вироблення рефлексів слиновиділення.
Для спостереження над слиновиділенням собаки до шкіри з виведеним отвором протоки прикріплюють менделєєвською замазкою скляну лійку з градуйованою пробіркою.
Новий метод фістули страховому
Собаку наркотизують морфінохлороформним наркозом, через 25 хв її фіксують на операційному столику. В собаки на рівні 3-5-го шийних хребців розтинають спереду стінку стравоходу на 20-30 мм (рис. 22). У цей розріз вставляють срібну або з нержавіючої сталі фістульну трубку (рис. 23, де а — трубка у вигляді трійника; 6 — металевий клапан, затуляє головний хід фістульної трубки), і закріплюють її з обох боків кисетними швами.
Рану стравоходу зашивають, а навколо вивідної частини трубки або відростка також накладається кисетний шов.
рис.
На зовнішній стінці стравоходу роблять глибокі насічки і зашивають їх вузлуватим швом. В такий спосіб утворюються рубці, що добре фіксують фістульну трубку. Після чого підтягнутий стравохід занурюється в рану, зашивається шкіра, загортаються її краї навколо відростка. Через 15 днів рана загоюється. Собаку в цей час годують через фістулу шлунка, яку за 20 днів раніше вшивають за методом Басова.
Щоб отримати шлунковий сік через відросток необхідно вставити трубку з металевим клапаном, їжа при цьому не потрапляє до шлунка, а вивалюється через відросток. Решту часу бічний відросток закритий гумовою пробкою, яка залишається і під час годівлі собаки, причому їжа до шлунка потрапляє через фістульну трубку.
Травлення в шлунку
Накладання фістульної трубки на шлунок собаки (за В. О. Басовим)
Операція накладання фістульної трубки на шлунок в собаки впер-Ула запропонована російським хірургом В. О. Басовим (1842).
Мета: опанувати операційною методикою накладання фістули на шлунок собаки для вивчення фізіології травлення в хронічних дослідах.
Для роботи необхідно: собака, набір хірургічних інструментів, наркотичні речовини, шовний та перев'язувальний матеріали, засоби для оброблення рани і рук, фістула, фізіологічний розчин.
Хід операції. Собаку під загальним наркозом фіксують на операційному столику черевом догори. Операційне поле готують за правилом асептики та антисептики. Відступивши на 2 см від мечоподібного відростка, проводять пошаровий розтин тканин за білою лінією довжиною до 8 см і проникають в черевну порожнину. Сальник зміщують в бік, пінцетом Пеана виймають шлунок на стерильну марлеву серветку (рис. 24, а).
На передній поверхні шлунка в ділянці великої кривизни в зоні найменшої васкуляризацїї відступають від краю шлунка на 2-3 см, накладають перший серозно-м'язовий кисетний шов еліпсоподібної форми, використовуючи стерильний шовк № 6-8. Серозну та м'язову оболонки шлунка розрізають гострим скальпелем подовж осі кисетношва, не доходячи до його кінця на 4-5 мм. Надрізають м'язовий шар, захоплюють пінцетом Пеана виступаючу підслизову й слизову оболонки шлунка і відрізають їх під кінцями пінцета ножицями (рис. 24, б).
рис.
По краях отвору рани шлунка вводять фіксуючі гачки. Захопивши за край розрізу вирізкою на диску, обертальним рухом вводять диск в порожнину шлунка. Причому зовнішній диск попередньо скручують з фістульної трубки. Отвір трубки закривають пробкою. Підтримуючи фістульну трубку навису, затягують і зав'язують кисетний шов, попередньо вправляючи слизову оболонку в середину за допомогою очного пінцета. Потім накладають другий серозно-м'язовий кисетний шов, при затягуванні якого перший заглиблюється всередину (рис. 24, в).
Краї серозної оболонки і фістульну трубку протирають тампоном, зволоженим ефіром. Марлеві серветки знімають, а фістульну трубку обтягують і обшивають сальником, шлунок вводять в черевну порожнину. По боках фістульної трубки на відстані 1 -1,5 см на м'язовий шар стінки шлунка накладають дві підтримуючі лігатури, які проводять через сальник і товщу черевної стінки. Фістульну трубку вшивають в просвіт шкірної рани або виводять за допомогою троакара на бокову поверхню шкіри. Очеревину зашивають безперервним швом. Після закриття черевної рани зав'язують підтримуючі шви, підклавши під них марлеві тампони. М'язи та шкіру зашивають пошарово переривчастим швом. На фістульну трубку накручують зовнішній диск, під який підкладають марлеві валики змащені іхтіоловою, маззю (рис. 24, г).
Підтримуючі шви знімають через добу, а шкірні — на 8 добу після операції. Через 15 діб після операції собаку використовують у хронічних дослідах при вивченні процесів травлення в шлунку.
Операція малого ізольованого шлуночка (за І. П. Павловым та С. Ю. Ярославом)
Дана операція розроблена І. П. Павловим в 1894 р. Ізольований Ии шлуночок був одержаний з частини шлунка з максимально поим збереженням в ньому кровоносних судин і нервів. Цього дося-3 Ть віДРізанням шматка шлунка, коли м'язова та серозна оболонки шаються з рештою шлунка непошкодженими разом з основною Тиною нервових кровоносних шляхів.
Мета: опанувати методику утворення малого ізольованого шлуночка собаки (свині) для вивчення процесів травлення в хронічних дослідах.
Для роботи необхідно: собака (свиня), фізіологічний розчин, розчин йоду, набір хірургічних інструментів, наркотичні речовини, колодій, шовний та перев'язувальний матеріали, фістульна трубка, засоби для оброблення рани і рук.
Хід операції. Операцію проводять під загальним наркозом. Після підготовки операційного поля роблять розріз довжиною 8-12 см за білою лінією черева між мечоподібним відростком і пупком. Витягають шлунок, на кардіальну і пілоричну частини шлунка накладають гумові затискачі. Шлунок обкладають марлевими серветками, зволоженими фізіологічним розчином. На пілоричній частині шлунка намічають лінію розрізу між двома гумовими затискачами, що розміщені один від одного на відстані 4 см. Між ними від кардію до піло-руса розрізають обидві стінки шлунка передню і задню, залишаючи невелику ділянку на пілоричній частині для місточка між великим і малим шлуночками (рис. 25, зліва: шлунок собаки; АБ — лінія розрізу; В — ізольований шмат; 1,2 — нервові сплетення; справа: А — великий шлунок; а — маленький ізольований шлуночок; 3 — слизова оболонка; 4,5 — відповідно м'язовий і зовнішній шар; 6 — каучукова трубка на пробці (7) зі скляною трубочкою (8); 9 — шкіра черевної тінки; Ю — шов, накладений на м'язовий і серозний шари).

Ви бачите тільки 26% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.