Книжки по сільському господарству

Зв'язок між ресурсами та якістю зерна

Сирохман. Якість і безпечність зерноборошняних продуктів

Зернове господарство найбільш відчутно впливає на розвиток усіх галузей АПК і продовольчу безпеку країни. Проте виробництво збіжжя в Україні та ціни на нього вкрай нестабільні. Так, вироблення зерна протягом 1987-2002 pp. коливалося від 24,5 млн т (2000) до 39,7 млн т (2001). У 2003 р. через екстремальні погодні умови валовий збір зерна в Україні, Європі та і в усьому світі виявився значно нижчий, ніж у попередні два роки. Нестабільністю характеризуються і ціни на зерно якщо в 2001 р. у США крайні відхилення цін становили 4 дол за 1 т пшениці, або 4 %, то в Україні - 45 дол., або 40 %. У липні-вересні 2002 р. для реалізації на ринку запропоновано 9 млн т зерна, тобто вдвічі більше, ніж у 2000 р. і на 2 млн т більше порівняно з 2001 р. Внаслідок цього ціни впали на 15-20 %.
Зернове господарство нашої країни - це майже 30 % від загальної вартості валової продукції сільгоспвиробництва. З огляду на унікальні природні та кліматичні умови, Україна може посилити свій експортний потенціал і посісти провідне місце на світовому ринку зерна.
Потреба вивчення особливостей розвитку зернового господарства України зумовлена значними коливаннями валових зборів збіжжя, що призводить до поширення цінової нестабільності на ринку. Відстеження цінової кон'юнктури протягом 2000-2004 pp. показує досить істотне збільшення пропозиції на ринку зерна після збирання врожаю, тобто в першій половині маркетингового року, коли реалізовують майже 90 % річного обсягу товарних ресурсів. Аналіз цінової ситуації на ринку збіжжя протягом 2000/01-2000/04 МР показав, що максимальне зниження цін на зерно на початку заданого періоду становило 30-40 %.
У 2003 р. внаслідок значного скорочення пропозиції зерна (реалізовано 9 млн т проти 17 та 17,8 млн т відповідно у 2001 й 2002 роках) ціна досягла за рік у середньому 535,1 грн за 1 т проти 200,4 грн за 1 т в 1999 р. Протилежна тенденція мала місце в 2001 і 2002 роках, коли в Україні отримали порівняно високий валовий збір, і ціна на позабіржовому ринку впала з 580 грн за 1 т до 288,4 грн за 1 т в серпні 2002 р.
Економічна кон'юнктура ринку збіжжя - це сукупність умов, що складаються в зерновій галузі та на товарних ринках, які вона обслуговує, а також система показників, що характеризують розвиток цих ринків і галузі.
Несприятливі погодно-кліматичні умови призвели до зменшення пропозиції зерна в 2003 р. та спричинили продовольчу кризу. Одна з причин її виникнення - хибна зорієнтованість операторів ринку зерна в Україні та підтримка їх Урядом на зовнішній ринок (експорт) у 2001-2002 pp.
Якщо коливання цін на зерно до 2000 р. становило лише 20-30 %, то в подальшому воно збільшилося вдвічі. На світовому ринку зерна кон'юнктура теж змінюється, але амплітуда коливань обсягів пропозиції та ринкових цін значно менша. Максимальні відхилення світової ціни на пшеницю становлять 10-15 %.
У період з 26 грудня 2005 р. по 30 січня 2006 р. середні ціни на продовольчі зернові мало змінювались (табл. 1 ).
Таблиця 1
Середні ціни реалізації продовольчих зернових (франко-елеватор), грн. за 1 т
Таблиця 1
У 2006 р. площі посівів озимих зернових з причини посушливої погоди різко зменшились. Пшеницею і житом були засіяні найменші площі за історію незалежності України, і тільки з ячменю було деяке збільшення посівів порівняно з попереднім роком. Крім загального скорочення площ під озимими, прогнозується значна загибель і зниження врожайності. Під озимою пшеницею в 2006 р. зайнято 5,14 млн га, або на 19 % менше порівняно з попереднім роком. Врожайність, за прогнозами, знизиться на 24 % і становитиме близько 22 ц/га, а валовий збір озимої пшениці не перевищить 7,92 млн т.
Врожайність ярової пшениці трохи збільшиться порівняно з 2005 р. і становитеме 23,7 ц/га (+ 6 %). Валовий збір при цьому очікується 1,24 млн т. В цілому валовий збір усієї пшениці в 2006 р. очікується в обсязі 9,2 млн т, що на 9,5 млн т менше, ніж у минулому році. У зв'язку з цим потрібно буде деяку кількість якісної пшениці або борошна імпортувати.
Посівні площі озимого ячменю, згідно з офіційними даними, виявились на 7 % вищі від показника попереднього року і становили 539 тис. га. Але, природа внесла свої корективи і значна частина посівів загинула. Збиральна площа становить близько 325 тис. га, або на 31 % менше, ніж у попередньому році. Посівні площі під ярим ячменем зросли до 4,7 млн га. Таке збільшення буде супроводжуватись і зростанням врожайності до 22,2 ц/га. Внаслідок цього врожай ярого ячменю зросте на 22 % і становитеме близько 9,7 млн т. В цілому у 2006 р. очікується сумарний врожай ячменю 10,4 млн т проти 9 млн т у 2005 р.
Озиме жито забезпечує практично весь валовий збір даної культури в Україні, а посіви ярого займають усього кілька тисяч гектарів. Згідно з даними Держкомстату, восени 2005 р. під озиме жито відведено 380 тис. га проти 661 в минулому сезоні. В 2006 р. очікується скорочення валового збору порівняно з урожаєм попереднього року більше ніж удвоє - до 507 тис. т, що стане рекордно низьким показником в історії України.
У 2005 р. була отримана рекордна врожайність кукурудзи -43,1 ц/га. Цього досягнуто завдяки сприятливій погоді і використанню високоякісних імпортних гібридів. Тому врожай кукурудзи досяг досить високого рівня 7,15 млн т. За приблизними прогнозами, в 2006 р. врожайність кукурудзи знизиться приблизно до 38 ц/га.
Зміни кон'юнктури цін нівелюються в кожній країні різними економічними механізмами. Світова практика уже давно використовує страхування своїх товаровиробників від загрозливого зниження чи підвищення ринкових цін на зерно під час негативного впливу кон'юнктури ринку. В кожній країні заставні ціни мають свої відмінності, але зберігаються однакові економічна сутність та призначення такого засобу.
Мета заставної закупівлі:
- надання кредиту сільськогосподарським виробникам під заставу зерна з можливістю його подальшого викупу протягом 8 місяців для продажу на вільному ринку;
- стабілізація цінової ситуації на ринку шляхом інтервенційних операцій, тобто регулювання обсягів зерна на ринку.
За економічною сутністю заставна закупівля є формою закупівельних інтервенцій, оскільки вони мають здійснюватись у випадках, коли ринкові ціни на зерно нижчі від заставних. Останні є мінімальними цінами, що забезпечують відшкодування прогнозованої нормативної собівартості та максимального прибутку, або коли товаровиробники не можуть реалізувати свою продукцію внаслідок зменшення на неї попиту. Певна частина зерна вилучається з ринкового обігу в періоди несприятливої для товаровиробників кон'юнктури ринку. З підвищенням цін продукція з'являється на ринку як від реалізації викупленого товаровиробниками зерна, так і шляхом розпродажу невикупленого збіжжя із заставних ресурсів агентами, що здійснювали заставні операції.
Товарна пропозиція на ринку зерна на початку 2003-2004 маркетингового року (з липня) порівняно з аналогічним періодом скоротилась у 2,5 разу. Привертала увагу мізерна проти 2002 р. пропозиція пшениці, яка значною мірою визначає стан хлібопечення.
Відсутність запасів власного зерна, за створення яких не подбали завчасно, загострила цінову ситуацію. Причому сільське господарство деяких країн постраждало від природних катаклізмів і мало значний недобір збіжжя порівняно із середнім за багато років.
На внутрішньому ринку ціна зерна протягом календарного року дала відхилення між максимальною та мінімальною величиною в 2,2 разу. Аналогічна різниця цін, за якими продавали зерно за такий самий період фермери США, становила лише 19,2 %. Тобто середнє коливання цін на зерновому ринку України було в 10 разів більше. Ще одна відмінність полягала в тому, що найнижча ціна пшениці, яку продавали фермери США, становила 111,4 $ за 1 т, тоді як ціна падала до 67,7-72,7 $.
Зарубіжний досвід регулювання кон'юнктури зернового ринку передбачає не лише субсидіювання основного виробництва та цінову підтримку, які в Україні сприймаються як невиправдане навантаження на бюджет. Наприклад, у США бюджетна політика гарантування стабільності ринку зерна містить також інші заходи. В цій країні створено потужну матеріально-технічну базу з обслуговування ринкового обігу збіжжя. Вирощене фермерами зерно спеціалізованим великоваговим транспортом з полів перевозять до пулів. Пул (від англ. pool - великий казан) - це своєрідна кооперація фермерів зі збуту головним чином пшениці як високоліквідного товару на внутрішньому та зарубіжному ринках. Пули мають у своєму розпорядженні достатні ємності фермерських елеваторів із системою сучасних контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. Вони гарантують тривале зберігання якості зерна. Такі структури тісно пов'язані з фінансистами, тож питання підтримки фермерів у рахунок закупівлі зерна вирішується без зволікань.
Регулювання ринку зерна у Франції забезпечує майже половину експортних обсягів його в межах ЄС. Вирощуючи щороку 50-55 млн т, Франція експортує 15 млн т збіжжя. Виробництво та реалізацію зерна регулює створене, згідно з урядовим декретом, міжпрофесійне управління зернових культур - ONIC. Виробники, як правило, не вступають самостійно у відносини з покупцями зерна для переробки на внутрішньому ринку чи експортерами. Діє лише один канал реалізації - колектори. Вони заготовляють урожай і доставляють його до елеваторів, переважно державних. Дбають також про авансування товаровиробників чи повну оплату заготовленого зерна, захищаючи інтереси фермерів за допомогою посередницьких і максимальних цін. Рівень їх щороку встановлює Міністерство сільського господарства. ONIC як державна структура закуповує зерно за гарантовано посередницькою ціною в тих випадках, коли колектори не можуть скупити його у фермерів через низьку ціну. В країні також розв'язана проблема зберігання протягом тривалого часу великої кількості зерна, що забезпечує стабільність внутрішнього ринку та авторитет надійного експортера.
Значна частка зібраної пшениці в Україні не досить якісна для хлібопечення, тож її використовують для кормових потреб.
Водночас зростає ринковий попит на фуражне зерно, у тому числі й на вирощений в Україні ячмінь. За три останні роки частка в загальному обсязі експортованого зерна становила майже 40 %. Ціна 1 т ячменю не була вищою, а часом - перевищувала ціну пшениці на 1-10 $.
Наукові установи УААН вважають, що для зерносіючих господарств вигідніше скоротити посівні озимої, збільшивши площі під яру пшеницю, ячмінь, кукурудзу, зернобобові культури. Такі зміни в структурі зернових допоможуть хліборобам мати кращий агрофон для озимини та уникнути пересівання великих площ, поліпшити кількісно і якісно фуражні фонди господарств, збільшити експорт ячменю.
Через біржові торги проходить не більше 1—1,5 % товарного зерна, а основна їхня діяльність зосереджена на реєструванні експортних операцій із збіжжям. Для наближення бірж до зернового поля не вистачає з'єднуючого ланцюга - довіреного представника сільгосппідприємств з реалізації продукції та сучасного рівня розвитку транспортної, елеваторно-складської мережі і кредитних установ тощо.

Ви бачите тільки 30% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.