Книжки по сільському господарству

Вплив агрохімічних засобів на забруднення атмосфери і стійкість рослин до хвороб і шкідників

Примак. Екологічні проблеми землеробства

Основними джерелами забруднення атмосфери є промисловість і транспорт. Хоча після застосування добрив забруднення атмосфери незначне, особливо за внесення гранульованих і рідких добрив, однак, воно має місце. Після застосування добрив в атмосфері виявляються сполуки, що містять переважно азот, фосфор і сірку. Під час виробництва мінеральних добрив теж можливе істотне забруднення атмосфери. Так, пиле-газові відходи калійного виробництва містять викиди димових газів сушильних відділень, шкідливими компонентами яких є пил концентратів (КС1), хлористий водень, пари флотреагентів і антизлежувачів амінів. За кислотних методів переробки хлористого калію на безхлорні калійні добрива, гідротермічної переробки сульфатно-хлоридних калійних руд як побічні продукти утворюються гази, що містять хлористий водень, а за отримання нітрату калію — Сb, тому внаслідок економічних і санітарних міркувань пиле-газові відходи калійного виробництва необхідно утилізувати і знезаражувати.
ГДК аміаку в повітрі робочої зони не повинна перевищувати 20 мг/м3, вміст пилу нітрофоски— 2—5, фосфоритного борошна — 5 мг/м3. Забруднення атмосфери агрохімічними засобами можливе через порушення умов виконання технологій застосування добрив і хімічних меліорантів, авіахімічних робіт, хімічної меліорації ґрунтів, технологій використання безводного аміаку і аміачної води тощо. Запобігти забрудненню повітря за цього випадку можна у разі високої відповідальності і професіональної майстерності працівників сільського господарства, що мають справу із засобами хімізації.
Істотними джерелами забруднення природного середовища є також газоподібні втрати азотних сполук із добрив і ґрунту, а також безсистемне використання органічних добрив, особливо безпідстилкового гною і гноєвих стоків. Найбільш значними втрати азоту можуть бути внаслідок біологічних процесів у ґрунті — амоніфікації, нітрифікації, денітрифікації, а також хімічної взаємодії азотних добрив із карбонатними і лужними ґрунтами.
Втрати азоту із добрив в результаті денітрифікації становлять в середньому 15—30 %. Інтенсивність процесу денітрифікації залежить від багатьох причин: властивостей ґрунту, наявності енергетичного матеріалу, складу мікрофлори, поживного режиму, гідротермічних умов, виду азотних добрив, що застосовуються тощо. Заробка добрив в ґрунт знижує втрати азоту.
Особливо істотний, в більшості випадків місцевий, вплив на атмосферу справляють неправильне зберігання і використання безпідстилкового гною. У разі зберігання його у відкритих ємкостях виділяються і потрапляють в атмосферу аміак, молекулярний азот та інші його сполуки.
Відбуваються також розкладання органічних добрив і погіршення навколишнього середовища внаслідок утворення газоподібних продуктів розпаду, які обумовлюють неприємний запах.

Ви бачите тільки 38% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.