Книжки по сільському господарству

Сутність і види дефляції ґрунтів

Примак. Екологічні проблеми землеробства

Дефляція — це руйнування і знесення ґрунтів вітром. Вона відбувається тоді, коли швидкість вітру досягає значення, за якого руйнівна сила перевищує силу протидефляційної стійкості ґрунту.
Максимальний прояв дефляції спостерігається під час ураганних вітрів, коли в повітря піднімається велика маса пилоподібних частинок. Дефляція є другим за масштабами після водної ерозії негативним впливом на ґрунтовий покрив, що призводить до знищення родючих ґрунтів на величезних територіях.
Розрізняють дефляцію двох видів — повсякденну і пилові (чорні) бурі.
Повсякденна дефляція виникає у разі малих швидкостей вітру (5-10 м/с), відбувається непомітно, проте є не менше шкідливою, оскільки повільно й постійно руйнує і виснажує ґрунт. Вона спричинює оголення насіння, заробленого в ґрунт, пошкодження молодих сходів рослин. Повсякденна дефляція особливо часто спостерігається на вітроударних схилах, позбавлених рослинності.
Пилові бурі — найбільш активний і шкідливий вид дефляції. Вони призводять до сильного руйнування ґрунтового покриву. За короткий строк пилові бурі, що спричинюються сильним вітром (швидкістю понад 12—15 м/с), можуть поширитися на велику територію, знищити посіви на сотнях тисяч гектарів, знести значну частину ґрунту. Прояву пилових бур завжди передує тривала повсякденна дефляція. Пилові бурі не можуть виникнути над вітростійкою поверхнею — вони є лише показником ступеня руйнування ґрунту за час, що передував пиловій бурі. Інакше кажучи, пилові бурі є не причиною, а наслідком руйнування ґрунту. Проте, виникнувши, вони самі стають фактором великої руйнівної сили.
Рух частинок ґрунту під час вітру починається під впливом взаємодії динамічних і статичних сил, які виникають за обтікання їх поверхні повітряним потоком. Коли потік повітря рухається на кулясту частинку, яка вільно лежить на поверхні ґрунту, то на неї діє кілька сил: гравітації, лобового натиску повітря, атмосферного тиску, зчеплення, підіймальна. Якщо сумарне значення сил гравітації, атмосферного тиску і сили зчеплення приблизно дорівнює силі лобового напору повітря, частинка починає рухатися, ковзати по поверхні. Якщо сума сил гравітації, атмосферного тиску і зчеплення менша за підіймальну силу, вона піднімається в повітря.
Підіймальна сила частинки виникає внаслідок того, що в межах висоти, яка дорівнює діаметру частинки, швидкість руху повітря різна. Потік, що надходить під нижню частину кулястої грудочки, через шорсткість поверхні ґрунту має меншу швидкість і більшу щільність. Внаслідок цього над частинкою утворюється зона пониженого тиску, а під частинкою — підвищеного. Виникає підіймальна сила, що діє на частинку (рис. 13).
Мінімальна швидкість вітру, за якої починається відрив, піднімання і перенесення в повітряному потоці частинок ґрунту, називається критичною (граничною) швидкістю вітру.
Найлегше по поверхні переміщуються ґрунтові агрегати діаметром 0,1—0,5 мм, які під впливом вітру набирають руху з частотою обертання200—1000 хв ].
Агрегати діаметром від 0,6 до 1 мм пересуваються, перекочуючись, труться між собою, вдаряються, руйнуються, і кількість грудочок, ерозійно найактивніших (розміром 0,1—0,5 мм), збільшується.
Рис. 13.
Рис. 13. Схема дії повітряного потоку на ґрунтову частку
Для пересування повітряно-сухих агрегатів чорнозему карбонатного легкосуглинкового з діаметром понад 1 мм потрібна швидкість вітру більше 11 м/с на висоті 15 см. Швидкість повітряного потоку, за такої починають, пересуватися ґрунтові агрегати діаметром 0,25; 0,25— 10,5; 0,5—1; 1—2; 2—3 і 3—5 мм, становить відповідно 3,8; 5,3; 6,8; *11,2; 13,1 і 17,6 м/с (Бараев А.И., Зайцева А.А., 1975).

Ви бачите тільки 43% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.