Книжки по сільському господарству

Сутність, форми прояву і види водної ерозії ґрунтів

Примак. Екологічні проблеми землеробства

Водна ерозія ґрунтів — це руйнування їх під дією поверхневих водних потоків. Вона відбувається внаслідок розмивання поверхні ґрунтів, переходу зміщених частинок у завислий стан і перенесення їх на інші ділянки. У місцях, де швидкість потоку знижується, мінеральні частинки осідають, утворюючи перевідкладені пролювіальні й делювіальні наноси та намиті ґрунти.
Явище змивання ґрунтів пов'язане з відривом від поверхневого шару окремих частинок і цілих агрегатів. Механізм його можна уявити як взаємодію еродуючої сили стоку Fep, що діє на частинку із силою зчеплення частинки з ґрунтом F34. Еродуюча сила потоку залежить від швидкості потоку V, товщини шару води h і відношення маси частинки m до площі її поперечного перерізу S:
формула
У поширених рівняннях для визначення розмиваючої сили потоку товщина шару води, як правило, не зазначається. Однак, очевидно, що сила бокового тиску на частинку в приземному шарі води за однієї й тієї ж швидкості зростає зі збільшенням рухомої маси води.
Ерозія відбувається тоді, коли Fep стає більшою за F34. Швидкість водного потоку, за якої починається відривання твердих частинок від поверхні ґрунту, називається критичною швидкістю потоку VKp.
За однієї й тієї ж щільності сумарний поперечний переріз частинок на одиницю об'єму зростає зі зменшенням їх розмірів, тому критична швидкість потоку менша на ґрунтах із дрібнішими мікроагрегатами та гранулометричними частинками, ніж на ґрунтах із крупними частинками.
Отже, інтенсивність відриву поверхневим стоком ґрунтових частинок і агрегатів залежить від текстури і гранулометричного складу ґрунтів та ґрунтотворних порід і від того, наскільки донні швидкості поверхневого стоку перевищують критичні (нерозмивні) значення для даного ґрунту.
Крім зазначених факторів, на інтенсивність відриву частинок від ґрунту значною мірою впливає турбулентність потоку, пов'язана з нерівностями поверхні ґрунтів. У турбулентному потоці частинки, які відірвалися, інтенсивніше піднімаються до поверхні потоку і переносяться далі.
Види ерозії ґрунтів спеціалісти розглядають з двох позицій: за характером впливу на ґрунт, тобто за формою прояву, і за походженням води, що надходить на ґрунт.
За формою прояву розрізняють ерозію поверхневу (площинну), або змив ґрунту; струменеву; розмивання ґрунту, або яружну ерозію. Результати прояву цих форм ерозії можна бачити на окремих масивах земель, проте вони часто спостерігаються і сумісно.
Поверхнева (площинна) ерозія спостерігається на вирівняних схилах, що характеризуються рівномірним розподілом стоку. Вона призводить до рівномірного по території змиву ґрунту. Внаслідок площинної ерозії відбувається «зрізання» верхніх родючих шарів і вкорочення профілю ґрунтів.
Інтенсивність ерозії (Q) вимірюють за втратою ґрунтом його маси (т) з одиниці площі (S) за одиницю часу (/) і виражають у тоннах на гектар (т/га), або міліметрах за рік (мм/рік):
формула
У цих одиницях вимірюють також швидкість ґрунтоутворення, тому порівняння швидкості ерозії та швидкості ґрунтоутворення вказує на ступінь ерозійної загрози ґрунтам. Ерозійно загрозливими ґрунти вважають тоді, коли швидкість ерозії перевищує швидкість розвитку ґрунтового профілю вглиб. Якщо швидкість ерозії ґрунтів менша за швидкість ґрунтоутворення, ґрунти не є ерозійно загрозливими, а ерозію називають нормальною.
Швидкість збільшення гумусового профілю за формування різних ґрунтів є неоднаковою, проте за середню вважають 0,2 мм/рік. Виходячи з цього, за інтенсивності ерозії, яка не перевищує 0,2 мм/рік, або 2—3 т/га за рік, її вважають нормальною і не беруть до уваги. У разі втрати ґрунтів 3—6 т/га за рік ерозію відносять до слабкої, 6—12 — до середньої, а за знесення дрібнозему понад 12 т/га за рік — до сильної.
Струменева ерозія виникає тоді, коли по схилу стік перерозподіляється й утворює струмені різної інтенсивності, які призводять до утворення промоїн і баюр глибиною до 0,5—1 м, тобто до струменевої ерозії відносять розмивання ґрунту з утворенням мілких негативних форм рельєфу, які усуваються механічним обробітком ґрунту. Вони не мають поздовжнього профілю і повторюють профіль поверхні схилу.
Струменева ерозія завдає великих збитків сільськогосподарському виробництву, оскільки не тільки призводить до змиву родючого гумусового горизонту, а й руйнує поверхню ріллі, що утруднює проведення механічного обробітку ґрунту. Якщо не проводити захисту, ця форма ерозії переростає в яружну.
Яружна ерозія — це форма лінійної ерозії, за якої промоїни досягають глибини понад 1 м і за їх наявності поля неможливо обробляти механізмами. На відміну від струменевої ерозії, яри мають свій поздовжній профіль що відрізняється від профілю поверхні, на якому вони утворилися.
Ця ерозія завдає землеробству дуже великих збитків. Яри особливо шкідливі тим, що руйнують поверхню ландшафту і виводять із сільськогосподарського користування землі не тільки на місці самих ярів, а й на територіях, які до них прилягають. У світі щорічні втрати ґрунтів від утворення ярів становлять 3 млн га.

Ви бачите тільки 27% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.