Книжки по сільському господарству

Роль сівозміни в регулюванні вмісту органічної речовини в ґрунті

Примак. Екологічні проблеми землеробства

Основним джерелом нагромадження органічних речовин у ґрунті, який обробляється, є культура польових рослин, їх кореневі та післязбиральні рештки. З рослинними рештками у типових сівозмінах в ґрунт надходить органічних речовин більше, ніж з органічними добривами. Деяке нагромадження органічної речовини в ґрунті відбувається уже під час вегетації рослин за рахунок регенерації кореневої системи, кореневих виділень та посиленої діяльності мікроорганізмів. Отже, сільськогосподарські культури, як і взагалі рослини, є не лише «споживачами», а й активними «творцями» ґрунтової родючості.
Сільськогосподарські культури за їх здатністю нагромаджувати рослинні рештки можна поділити на три основні групи: багаторічні трави (бобові, злакові та їх сумішки), що нагромаджують найбільше кореневих і післяукісних решток — 50—80 ц/ra і більше сухої маси, що в 1,3—1,5 рази більше сформованого врожаю; озимі жито й пшениця, які залишають рослинних решток 40—50 ц/га, що дорівнює врожаю або дещо менше його; ярі культури, які нагромаджують порівняно мало решток — 20—40 ц/га і менше. Серед них найменше органічної маси залишають просапні — кукурудза, картопля й коренеплідні культури, а також льон — 5—50 % маси рослин, яка відчужується з урожаєм.
Як показують досліди, проведені в основних ґрунтово-кліматичних зонах країни, зональні та ґрунтові умови не впливають істотно на нагромадження кореневих і післязбиральних решток у кореневмісному шарі ґрунту, їх кількість визначається біологічними особливостями культур і рівнем урожаїв (табл. 12).
Слід зазначити, що рослинні рештки містять багато елементів живлення, які використовують наступні культури сівозміни, тому облік їх маси і наявності в них поживних речовин має важливе значення для вирішення багатьох інших важливих теоретичних і практичних питань: розробка систем удобрення, сівозмін та ін.
Слід зазначити, що у рештках бобових культур переважає коріння, особливо в багаторічних трал. Так, частка коріння еспарцету, конюшини, вико-вівса становить 70 % рослинних решток, гороху — 60, люпину — 40 %. Аналогічне співвідношення у деяких просапних культур — кукурудзи і цукрових буряків.
Таблиця 12
БІОМАСА ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР, ц/га (Левин Ф.И., 1977)
Таблиця 12
У соняшнику і картоплі, навпаки, стеблові та листкові реіігпсц втроє переважають масу коріння, тому приорювання гички картоплі цукрових буряків та стеблових решток соняшнику поліпшує баланс органічних речовин ґрунту в спеціалізованих просапних сівозмінах.
У зернових культур (озима пшениця, жито, ячмінь) побічна продукція та післяжнивні рештки становлять 60—70 % загальної маси рослинних решток.
Нагромадження рослинних решток у ґрунтах зумовлюється конкретним складом, розміщенням та співвідношенням культур у сівозміні. Змінюючи співвідношення площі під різними культурами сівозміни, можна певною мірою регулювати надходження органічної речовини в ґрунт з рослинними рештками. Безперервне вирощування просапних культур без внесення органічних добрив неминуче призводить до зменшення природних запасів ґрунтового гумусу, тоді як беззмінна культура багаторічних трав сприяє нагромадженню органічної речовини і поповнює нестачу розчинних мінеральних сполук поживних елементів.
Незважаючи на те, що рослинні рештки становлять незначну частину (10—15 %) загальної кількості органічної речовини ґрунту, їм належить важлива роль у постачанні рослин елементами живлення. Вони більш легко піддаються мікробіологічному розкладу порівняно з гумусом і за своєю дією наближаються, а інколи і перевищують органічні добрива. Проте вплив їх на родючість ґрунту і урожайність наступних культур залежить від хімічного складу, особливо від співвідношення вуглецю і азоту.
За розкладання рослинних решток із широким співвідношенням C:N (понад 20:1) увесь азот, що міститься в них, використовується мікроорганізмами. Більше того, за недостатньої кількості його в матеріалі, що розкладається, бактерії споживають азот мінеральних сполук грунту, а також гумусу. У процесі розкладання органічної речовини з вузьким співвідношенням C:N частина азоту, який при цьому звільняється, також використовується мікроорганізмами, а інша частина залишається для живлення рослин та бере участь в процесах гуміфікації. За вмістом азоту в рослинних рештках культури можна розмістити в такій послідовності: багаторічні бобові трави > зернові бобові > коренеплідні > кукурудза > зернові. Кореневі і наземні рештки ярих зернових дещо багатші азотом порівняно з озимими на 0,1—0,15 %.
За даними Ф.І. Левіна (1972), з рослинними рештками різних культур в ґрунт повертається (від загальної кількості їх в урожаї) від 27до
60.5 % азоту, від 18,5 до 51,7 % фосфору, від 16,7 до 48,1 % калію, від 27.6 до 54 % кальцію. За часткою азоту, що залишається в рослинних рештках, культури розміщуються в такий ряд: багаторічні бобові трави > однорічні трави > зернові > кукурудза > картопля.
Позитивний вплив сільськогосподарських культур на родючість ґрунту визначається не тільки кількістю, а й якістю рослинних решток, вмістом азоту.

Ви бачите тільки 23% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.