Книжки по сільському господарству

Заходи і способи обробітку ґрунту

Гудзь. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

Одноразову дію на ґрунт ґрунтообробними машинами і знаряддями називають прийомом обробітку ґрунту.
Технологічні операції при механічному обробітку ґрунту включають окремі прийоми обробітку, основними з яких є оранка, лущення, культивація, боронування, шлейфування, коткування, плоскорізний обробіток.
Найпоширенішими способами обробітку ґрунту є полицевий та безполицевий. Полицевим називається обробіток ґрунту по- лицевими знаряддями з повним або частковим перевертанням його шарів. Безполицевий обробіток ґрунту здійснюють без
перевертання шарів.
Оранка — це обробіток ґрунту плугом, під час якого він подрібнюється, розпушується та перевертається.
Найдосконалішою є оранка плугом з передплужником (культурна оранка). Передплужник за будовою нагадує корпус плуга. Встановлюють його перед кожним корпусом плуга, при цьому відстань від носка передплужника до носка основного корпуса 25-30 см (рис. 32).
Передплужник зрізує і скидає на дно борозни верхній шар ґрунту 10—12 см завтовшки, а основний корпус плуга прикриває його нижнім розпушеним шаром. Під час оранки плугом з передплужником краще загортаються в ґрунт післяжнивні рештки і бур'яни, зменшуються брилистість та гребенястість ґрунту.
Рис. 32.
Рис. 32. Установка передплужника і дискового ножа на плузі: 1 — корпус плуга; 2 — передплужник; 3 — дисковий ніж; 4 — кутник
Як правило, плугом з передплужниками орють на ґрунтах, де глибина орного шару не менш як 20 см. Якщо глибина орного шару менша, то верхній шар ґрунту, скинутий передплужником на дно борозни, не повністю прикривається нижнім, а це особливо важливо під час обробітку задернілих ґрунтів.
Плуги без передплужників використовують на осушених болотах з товстим шаром торфу, на розкорчованих ділянках, де пеньки ускладнюють роботу передплужників, під час заорювання у ґрунт гною, сидеральних добрив та при повторному переорюванні поля.
На якість оранки впливає її глибина та строки проведення. Найбільш поширена осіння зяблева оранка. Після зяблевої оранки у ґрунті більше нагромаджується вологи, краще відновлюється структура, а також підвищується ефективність боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур. Проведення зяблевої оранки сприяє зменшенню напруженості під час весняно-польових робіт.
Багаторічними дослідженнями доведено, що високі і сталі врожаї ярих культур збирають тоді, коли їх висівають на полях де провели зяблеву оранку. Весняну оранку застосовують тільки на заплавних та на легких за гранулометричним складом ґрунтах на Поліссі під час внесення органічних добрив навесні.
Орати поле треба тоді, коли настане фізична спілість ґрунту (вологість 40-60% повної вологоємкості). При цьому трактор витрачається найменше тяглових зусиль, ґрунт не мажеться, не розпилюється і добре кришиться, тоді як при оранці перезволоженого або пересушеного ґрунту утворюються великі брили або він розпилюється.
Велике значення для підвищення родючості ґрунту та для вирощування високих урожаїв має глибина оранки. Після оранки краще розвивається коріння культурних рослин, у ґрунті нагромаджується більше вологи і поживних речовин. Глибока оранка ефективна також для боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин.
Залежно від ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей вирощування рослин оранку проводять на різну глибину.
Оранку на глибину до 20 см називають мілкою, до 20-22 —звичайною, понад 20-22 — глибокою, а понад 40 см — плантажною.
При систематичному застосуванні мілкої оранки збільшуєтеся забур'яненість полів, поширюються шкідники та хвороби, спостерігається нестача вологи для культурних рослин. Глибока або і звичайна оранка сприяє більшому накопиченню і збереженню вологи, в ґрунті, поліпшенню його фітосанітарного стану та умов для життєдіяльності корисної мікрофлори.
Сільськогосподарські культури по-різному реагують на глибину оранки. Значний приріст врожаю при глибокій оранці (до 30- ; 32 см) дають цукрові буряки, картопля, кукурудза, соняшник, овочеві культури. Під зернові колосові культури рекомендується : орати на глибину до 25 см. Плантажну оранку застосовують при закладанні садів та ягідників. Дослідами встановлено, що післядія глибокої оранки триває протягом 2-3 років, тому в сівозміні щорічно її не проводять.
Найкращі наслідки отримують при застосуванні рекомендованого для всіх зон України обробітку ґрунту на різну глибину,
тобто при поєднанні глибоких обробітків (30-32 см) із звичайними (20-22 см) та мілкими (до 16 см). На періодичність їх впливають прийняте чергування культур у сівозміні, а також ґрунтово-кліматичні умови. Крім того, поперемінна глибина основного обробітку ґрунту в сівозміні має як агротехнічне, так і економічне
значення.
Способи оранки. На виробництві використовують два способи оранки: загінний і гладенький. Застосування того або іншого способу оранки залежить від розміру та форми поля, конструкції плугів. Найпоширенішим способом оранки є загінний (рис. 33).
Рис. 33. Схема загінної оранки врозгін (а) та всклад (б)
Рис. 33. Схема загінної оранки врозгін (а) та всклад (б)
Техніка загінної оранки починається з поділу поля на загінки прямокутної форми. Довжина загінки, як правило, відповідає довжині поля, а ширина її кратна ширині захвату орного агрегату Цього треба дотримуватися для того, щоб не залишалися нерозорані місця (огріхи), обробка яких потребує додаткових витрат полива та часу. Ці смуги орють упоперек напрямку загінки після закінчення їх обробітку.
Виділені загінки орють всклад або врозгін. Оранку всклад починають з середини загінки, а в кінці її повертають вправо.
При цьому посередині загінки утворюється звальний гребінь, а між сусідніми загінками — розгінні борозни. Оранку врозгін починають з правого боку загінки, а в кінці її повертають вліво, внаслідок чого посередині загінки утворюється розгінна борозна, а по краях — звальні гребені.
Після загінної оранки на полі залишаються звальні гребені і розгінні борозни, які погіршують умови використання сільськогосподарських машин, зокрема комбайнів, та посилюють процеси ерозії ґрунтів. Тому, щоб зменшити кількість борозен і гребенів, поле розбивають на непарну кількість загінок — три, п'ять, сім і т. д. На непарних загінках орють всклад, а на парних — врозгін, що дає змогу вдвоє зменшити кількість борозен та гребенів на полі, оскільки борозни непарних загінок закриваються після оранки парних, а по межах загінок не утворюються ні борозни, ні гребені.
Гладеньку оранку, після якої на полі не залишається ні розгін- них борозен, ні звальних гребенів, застосовують у гірських районах, в умовах зрошення та на дослідних ділянках. Для цього використовують спеціальні балансирні (з двома секціями корпусів — правим і лівим) або оборотні (кожний плуг з правим і лівим корпусами) плуги.
Щоб зменшити ерозію ґрунту на схилах, його орють упоперек схилу або по горизонталях.
Для районів, де е прояви вітрової ерозії, та районів з нестійким зволоженням розроблено ґрунтозахисну систему обробітку ґрунту. Вона передбачає збереження на поверхні поля стерні або мульчуючого шару з органічних решток для накопичення снігу та захисту ґрунту від ерозії. У цих районах основний обробіток ґрунту здійснюють культиваторами-плоскорізами та плоскоріза- ми-глибокорозпушувачами на глибину до ЗО см. Такий вид обробітку ґрунту називається плоскорізним.
Прийоми поверхневого обробітку ґрунту. До поверхневих прийомів обробітку ґрунту належать такі: лущення, культивація, боронування, шлейфування, прикочування та малування. При їх застосуванні забезпечується розпушування ґрунту, вирівнювання та ущільнення його верхнього шару, знищення бур'янів. Ці прийоми поверхневого обробітку ґрунту сприяють доброякісному проведенню сівби, догляду за рослинами та збиранню врожаю.
Лущення — це обробіток ґрунту після збирання культур суцільного способу сівби, який забезпечує подрібнення, розпушування, часткове перевертання та перемішування ґрунту, підрізування бур'янів та загортання їх насіння у верхній шар ґрунту.
Основним завданням лущення є збереження і нагромадження вологи в ґрунті та знищення бур'янів. Крім того, лущення зменшує питомий опір ґрунту ґрунтообробним знаряддям, що дає змогу якісно обробити поле.
Лущення стерні виконують відразу після збирання зернових або вслід за ним тому, що навіть при незначному запізненні з лущенням ґрунт швидко висихає й ефективність його значно знижується.
Для лущення стерні застосовують дискові та лемішні лущильники (рис. 34, 35). Здебільшого кращу якість лущення забезпечують лемішні знаряддя. Дискові лущильники добре подрібнюють коріння багаторічних трав, особливо кореневища і дернину, проте погано заглиблюються в ґрунт улітку, який буває сухим та ущільненим. Тому для збільшення глибини розпушування, а також для підрізування бур'янів диски батареї встановлюють під відповідним кутом до напряму руху агрегату (кут атаки), якии можна змінювати від 15 до 35°.
Рис. 34. Причіпний дисковий гідрофікований
Рис. 34. Причіпний дисковий гідрофікований лущильник ЛДГ-1 ОБ: 1 — каретка з самоустановлюваними колесами; 2 — батарея дискова; З _ тяга; 4 — брус секції; 5 — рама; 6 — опорне колесо; 7 — гідроциліндр
Рис. 35. Лемішний плуг-лущильник
Рис. 35. Лемішний плуг-лущильник ППА-10-25: 1 — корпус; 2 — секція рами; 3 — колесо; 4 — вісь; 5 — штанга; 6,7 — регулятори глибини; 8 - довантажувач; 9 - гідроциліндр; 10 - причіпний пристрій
На забур'янених полях диски слід встановлювати під кутом 30-35°.
Переваги полицевих лущильників перед дисковими полягають у тому, що вони забезпечують глибше лущення поверхні поля, більше підрізують бур'янів і краще заробляють їх у ґрунт. Промисловість випускає лемішні лущильники марок ПЛ-5-25 і ППЛ-10-25, ПЛС-6-25 якими можна лущити на глибину від 8 до 16 см, та дискові марок ЛДГ-ЮА(Б), ЛДГ-15А, ЛД-14, ЛД-10, що обробляють ґрунт на глибину від 6-8 до 10-12 см. Лемішні лущильники використовують насамперед на полях, забур'янених коренепаростковими та кореневищними бур'янами. Мілке лущення на глибину 5-6 см дисковими знаряддями ефективніше у боротьбі з одно та дворічними бур'янами.
Щоб забезпечити високу якість лущення, під час підбору знарядь і встановлення глибини слід враховувати біологічні особливості та видовий склад бур'янів, ущільнення та вологість ґрунту тощо. Якщо на полі переважають малорічні бур'яни, лущення проводять на глибину 6-8 см, а якщо поле засмічене багаторічними бур'янами, глибину лущення збільшують до 10-14 см. Запирієн ділянки поля обробляють дисковими лущильниками у двох на прямах. Якщо коренепаросткових бур'янів дуже багато, поле

Ви бачите тільки 39% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.