Книжки по сільському господарству

Киевский частный детектив спешит на помощь

Повітря

Гудзь. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії

У проміжках ґрунту містяться повітря, яке проникає з атмосфери, а також гази, що утворюються в ґрунті під час біохімічних процесів. Повітря в ґрунті займає всі проміжки, які не зайняті водою, деяка кількість його розчинена в ґрунтовій волозі і поглинута колоїдами ґрунту.
Ґрунтове повітря за хімічним складом відрізняється від атмосферного. В ньому міститься (у процентах до об'єму): азоту — 78,08, кисню — 20,95, вуглекислого газу — 0,03. Крім того, у ґрунтовому повітрі в менших кількостях містяться аргон, гелій, водень, озон, радон.
До складу ґрунтового повітря входить водяна пара, кількість якої мало змінюється (від 0 до 4%). Поблизу деяких промислових підприємств у ґрунтовому повітрі є шкідливі домішки — сірчистий газ, хлор, сірководень тощо.
Найважливішими компонентами повітря для життя рослин і мікроорганізмів є кисень та вуглекислий газ. Біологічні процеси в ґрунті, як правило, пов'язані з витратою кисню і виділенням вуглекислого газу. Тому ґрунтове повітря від атмосферного від різняється меншим вмістом кисню і більшою концентрацією вуглекислого газу. Вміст кисню в ґрунтовому повітрі становить І від 20 до 11%.
Вуглекислого газу в повітрі орного шару ґрунту міститься від 0,1 до 1%, але найчастіше — 0,8%. Після внесення свіжих органічних добрив вміст вуглекислого газу підвищується до 2, іноді 1 до 7-8%. У деяких випадках під час анаеробного розкладання і органічних речовин і при недостатньому газообміні в ґрунтовому повітрі міститься сірководень та метан.
Потреба сільськогосподарських культур у молекулярному і кисні для проростання насіння виникає відразу після його посіву. При тривалому перебуванні в перезволоженому ґрунті насіння погано проростає, загниває його зародковий корінець.
Якщо газообмін між ґрунтовим та атмосферним повітрям не відбувається, увесь кисень у ґрунті витрачається протягом двох 1 діб. Максимальне використання кисню коренями рослин спостерігається у період їх цвітіння. На цей період припадає максимальне накопичення вуглекислого газу в ґрунті під посівами жита, пшениці, гороху, буряків, картоплі, конюшини тощо. За нестачі кисню в ґрунті корені рослин відмирають внаслідок дії розчин- них у воді окислених сполук ґрунту. Так, нітрати можуть відновлюватись на нітрити не лише під впливом мікроорганізмів, коренів рослин. При цьому в ґрунті накопичуються відновлені а сполуки і різко порушується процес живлення рослин.
На нестачу кисню в ґрунті рослини реагують неоднаково, наприклад, злакові менше, ніж бобові. Більш чутливі до нестачі кисню картопля, ячмінь, люпин, менш чутливі — гречка, рис. Незважаючи на відносно більшу стійкість злакових рослин до нестачі кисню їх урожай значно знижується. Причиною зниження і врожаю, як правило, є вплив шкідливих закисних сполук, що утворюються в ґрунті при його недостатній аерації.
Кисень необхідний для дихання рослин. Він є джерелом енергії, що витрачається при надходженні води і поживних речовин у клітини, для росту рослин, синтезу різних сполук тощо. Значна кількість кисню потрібна для життєдіяльності корисних ґрунтових мікроорганізмів. Процес нітрифікації активно протікає тільки при вільному доступі кисню. Тому нітрифікація активніше відбувається під час розпушування ґрунту. У перші дні після розпушування ґрунту кількість нітрифікуючих бактерій іноді у 5-10 разів перевищує кількість їх до його обробітку.
Бульбочкові бактерії, що живуть на коренях бобових рослин, активно використовують молекулярний азот тільки при вільному надходженні кисню. Фіксація азоту відбувається паралельно з використанням бактеріями вільного кисню при окисленні різних джерел вуглецю.
Фіксація атмосферного азоту азотобактером (zotobacter), що живе на коренях рослин, знаходиться в прямій залежності від його дихання. Існує певна залежність між запасом хімічної енергії у використаній азотобактером органічній речовині і кількістю фіксованого ним азоту (на кожні 4,2 кДж енергії фіксується 2 мг атмосферного азоту).
Кисень необхідний також для мікроорганізмів, що беруть участь у живленні культурних рослин. Мікориза та багато мікробів прикореневої зони тісно пов'язані у своїй життєдіяльності з вищими рослинами, є аеробними організмами і потребують наявності в ґрунті кисню.
Вищі рослини по-різному реагують на наявність вуглекислого газу в атмосферному і ґрунтовому повітрі. При концентрації С02 в ґрунтовому повітрі понад 1% деякі культурні рослини виявляють ознаки отруєння. Водночас підвищення концентрації С02 в атмосферному повітрі понад 1% сприяє збільшенню врожаю. Для багатьох рослин встановлена пряма залежність асиміляції від підвищення вмісту С02 в повітрі.

Ви бачите тільки 37% питання.

Текст смс:
kksg
на номер
4345

Щоб отримати доступ до матеріалів сайту надішліть смс з текстом kksg на номер 4345. Після цього введіть номер мобільного, з якого ви надіслали смс. Вартість смс — 3 грн.